Як оскаржити дії чи бездіяльність посадових осіб

Як правильно скаржитися на дії (бездіяльність) тих чи інших осіб, що представляють не тільки державу, але й підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, як відстояти свої права і законні інтереси.

Не тільки чиновники, але і будь-які посадові особи, які представляють, наприклад, приватні підприємства, зобов’язані виконувати вимоги Закону “Про звернення громадян”. Ось тільки самі громадяни, на жаль, часто не знають, які можливості надає їм цей Закон, а тому не можуть грамотно відстояти і/або відновити свої законні права.

Звернувся в ЖЕК – не дають довідку

Оббивати пороги рідного ЖЕКу можна до безкінечності, або, як мінімум, до покупки і вручення коробки цукерок місцевому клерку, який владним розчерком пера видасть бажаний документ. Адже громадянину не довелося б розщедрюватися на “презент” і витрачати час на поклони, якби він знав він свої права.

Отже, якщо, приміром, ЖЕК відмовляє у видачі довідки про склад сім’ї, мотивуючи це (зрозуміло, усно) тим, що у вас є заборгованість по оплаті комунальних послуг, слід знати, що, по-перше, кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами (ст. 11 Закону “Про інформацію”). По-друге, ніхто не може обмежувати права особи на вибір форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом, і суб’єкт інформаційних відносин може вимагати усунення порушень його права на інформацію (ст. 7 Закону “Про інформацію”). Як видно, правда на боці громадянина, тому при відмові у видачі довідки потрібно написати заяву і подати її рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто принести в ЖЕК і зареєструвати в журналі вхідної документації, отримати копію з відповідним номером і чекати вирішення питання, вірніше, видачі бажаної довідки.

Слід зазначити, що Закон “Про звернення громадян” чітко розмежовує поняття пропозиція (зауваження), заява (клопотання) і скарга. Незважаючи на те, що всі ці терміни являють собою звернення громадян до органів, до посадових осіб та ін, зміст кожного з них різний. Так, пропозиція/зауваження – це звернення, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки про регулювання суспільних відносин і т. д. Заява – це звернення з проханням про сприяння в реалізації прав або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, народних депутатів, депутатів місцевих рад, посадових осіб. А клопотання – це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу і т. п. Очевидно, що зазначені документи у справі видачі довідки не помічники.

В даному випадку потрібно писати скаргу – звернення з вимогою відновити права і захистити законні інтереси громадян, порушені діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян. Але важливо знати положення ст. 7 Закону “Про звернення громадян”: “Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються”. Таким чином, ще одним кроком, так би мовити, для підстраховки, може стати скарга в місцевий виконком на ЖЕК, який відмовляється видати довідку.

Анонімки і повторні скарги не розглядаються

Закон “Про звернення громадян” (ст. 4) встановлює, що не всі рішення, дії або бездіяльність в управлінській діяльності можуть бути оскаржені. Зокрема, скаргу можна подати в разі, якщо рішенням, дією, бездіяльністю порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів; незаконно покладено на громадянина які-небудь зобов’язання або його незаконно притягнуто до відповідальності. Так, наприклад, якщо співробітник банку відмовляє у видачі витягу з вашого рахунку (про рух грошових коштів), в наявності не тільки порушення прав та інтересів вас як клієнта банку, але і створення перешкод для здійснення прав і свобод громадянина. Зрозуміло, така відмова підлягає оскарженню.

Однак при цьому слід розуміти, що письмове звернення, не підписане автором і без зазначення його місця проживання, а також звернення, авторство якого неможливо встановити, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ст. 8 Закону).

Не розглядаються й повторні звернення до одного й того ж органу від одного й того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше звернення вирішено по суті.

Наслідки розгляду скарг

Думається, нагадувати про те, що законом громадянину надано право пройти зі скаргою “по інстанціях”, не слід. Всім відомо, що в разі незадоволення рішенням нижчої інстанції завжди можна звернутися зі скаргою на її дії/бездіяльність у вищестоящу, аж до суду. Разом з тим, потрібно розуміти, що згідно зі ст. 12 Закону “Про звернення громадян”, норми цього закону не поширюються на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами “Про судоустрій і статус суддів” та “Про доступ до судових рішень “, КАСУ.

Тим не менше, якщо ваша скарга здобула ефект, але при розгляді були допущені порушення вимог Закону “Про звернення громадян”, у вас є право на відшкодування збитків, про що, власне, свідчить ст. 25 Закону.

Так, у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, пов’язані з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, а також втрачений за цей час заробіток.

Правда, спори про відшкодування таких витрат розглядаються в судовому порядку. Крім того, в судовому порядку громадянину можуть бути компенсовані і моральні страждання, тобто відшкодовано моральну шкоду, завдану неправомірними діями або рішенням органу або посадової особи. Зрозуміло, розмір відшкодування немайнових збитків у грошовому виразі визначається, як зазвичай, судом.

У заяві/скарзі обов’язково повинні бути вказані:

  • уповноважений адресат;
  • ПІБ заявника, його місце проживання;
  • суть скарги/заяви;
  • прохання чи вимоги.

Скарга або заява повинні бути підписані заявником. Звернення, оформлене з порушенням названих вимог, повертається заявникові з роз’ясненнями не пізніше 10 днів з дня його отримання. Якщо ж питання не входить до повноважень того органу/посадової особи, що отримала звернення , воно протягом 5 днів пересилається ним за належністю відповідному органу/посадовій особі, про що повідомляється заявнику.

Строк подання скарги

Скарга на рішення може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом 1 року з моменту прийняття оскаржуваного рішення, але не пізніше 1 місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням цього строку, не розглядаються, але за наявності поважної причини термін може бути поновлений.

Термін розгляду звернень громадян

Звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін, що не перевищує 1 місяця з дня надходження, а звернення, які не потребують додаткового вивчення – невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо протягом місяця вирішити питання неможливо, строк розгляду продовжується на необхідний строк, який встановлюють керівником відповідного органу/підприємства. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

У відповідність до ст. 18 Закону “Про звернення громадян”, громадянин вправі:

  • особисто викладати аргументи особі, що перевіряє заяву чи скаргу, брати участь у перевірці скарги/заяви;
  • знайомитися з матеріалами перевірки;
  • подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу / заяву;
  • бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
  • користуватися послугами адвоката;
  • отримувати письмову відповідь про результати розгляду;
  • висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду;
  • вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушення встановленого порядку розгляду звернень.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у четвер, 22.11.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× 5 = п'ять