Міфи єдиного реєстру досудових розслідувань

Проблеми, що виникли в перші тижні життя за новим Кримінальним процесуальним кодексом, переконливо показали, що запевнення чиновників високого рангу про 100% готовність правоохоронних органів працювати в умовах, що змінилися виявилися, м’яко кажучи, перебільшеними. Але оскільки тема реформи кримінально-процесуального права занадто велика, ми в даній публікації пропонуємо увазі читача тільки один з її аспектів – той, який пов’язаний із заміною інституту порушення кримінальної справи процедурою внесення інформації про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

До реєстру будуть заноситися не всі заяви

Справа в тому, що необдумані заяви деяких політиків породили в народі міф про те, що правоохоронці тепер будуть заносити до реєстру всі без винятку заяви громадян і негайно починати з ним розслідування, тобто проводити всі передбачені законом слідчі дії – допити, обшуки, вилучення, виїмки та ін.  Поспішаємо розчарувати: нічого подібного не буде. Щоб переконатися в цьому, досить прочитати перше речення ст. 214 чинного КПК: «Слідчий, прокурор не пізніше 24 годин після подачі заяви, повідомлення про вчинений кримінальному правопорушенні зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування». Зверніть увагу на фразу «про скоєний кримінальному правопорушенні». Але ж далеко не всі заяви та повідомлення, що надходять до органів внутрішніх справ, містять у собі інформацію про кримінальні правопорушення.

В органи міліції щодня надходить до 200 повідомлень про дорожньо-транспортні пригоди та ін. події на дорогах, проте вони не містять складу злочину. Наприклад, отримано заяву про те, що дерево впало на проїжджу частину дороги. Чи зобов’язана міліція на нього реагувати? Звичайно, зобов’язана. Співробітники ДАІ повинні прибути на місце події, переконатися в тому, що воно дійсно має місце, і поки комунальні служби не відновлять нормальний рух транспорту, в одному місці перекрити проїзд, в іншому його організувати, а також забезпечити в місці затору охорону громадського порядку, бо вічно поспішаючи водії можуть побитися між собою за право проїхати першому.

Або інший приклад: дільничний інспектор піймав бабусь, що продають овочі на людному перехресті, доставив їх до райвідділу, склав протокол за ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Торгівля з рук у невстановлених місцях», потім відпустив на всі чотири сторони і рапортом доповів начальнику про виконану роботу. В даному випадку ми маємо справу з правопорушенням, але не кримінальним, а тому в ЄРДР воно теж вноситися не буде.

Або приклад, про який на всеукраїнській нараді працівників органів прокуратури розповів Віктор Пшонка. Надійшло усне повідомлення про те, що на сходовій клітці, тобто в недозволеному місці двоє чоловіків п’ють пиво і курять сигарети. Явний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 1751 і 178 КУАП, однак ознак кримінального правопорушення тут ніяк не вбачається.

У всіх цих випадках заява або повідомлення про подію, усне воно або письмове, неодмінно буде зареєстровано в особливому журналі обліку, на основі якого формуються статистичні дані про роботу міліції і навантаженні на кожного її працівника. Виходячи з цього, будуть вноситися пропозиції про розширення або скорочення штатів, збільшенні або зменшенні фінансування. Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань ці фабули не потраплять – їм там робити нічого.

Заявник має право оскаржити

Бувають заяви, з яких однозначно зрозуміло, що йдеться про правопорушення, але яке саме – кримінальне чи адміністративне, ясно не завжди. Наприклад, крадіжку можна кваліфікувати як за ст. 185 КК, так і за ст. 51 КУАП, незаконне зберігання наркотиків, відповідно, за ст. 309 або 44, хуліганство – 296 або 173. По кожному з цих правопорушень є певні кваліфікуючі ознаки, що визначаються іншими законами та підзаконними актами. У випадку з крадіжкою її кримінальний «поріг» прив’язаний до закону про Держбюджет і в даний час складає 107 грн 30 коп. Однак є нюанси: якщо впіймали кишенькового злодія, який витягнув у пасажира тролейбуса 100 грн – це однозначно адміністративне правопорушення, і заяву про це правопорушення не повинно вноситися в ЕРДР. Але якщо той же кишеньковий злодій витягнув з сумочки пасажирки пустий гаманець, вартість якого, за твердженням потерпілої, становить 500 грн, а на думку працівників міліції, в 10 разів менше, у наявності два варіанти вирішення: або вносити заяву до Реєстру, або не вносити.

І якщо заявник залишиться незадоволений, ст. 303 чинного КПК надає йому право оскаржити в суді бездіяльність слідчого, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення в ЕРДР після отримання заяви про нього. А вже слідчий суддя нехай вирішує, наявні чи відсутні в зазначеній події ознаки складу кримінального правопорушення, а виходячи з цього -чи гідне воно для внесення до Єдиного реєстру.

Але навіть якщо заяву буде внесено в ЕРДР, це ще не гарантія, що по ньому буде проведено повноцінне розслідування. Практики прогнозують, що кількість кримінальних проваджень, за якими, згідно з новим кодексом, будуть проводитися реальні слідчі дії, приблизно буде дорівнювати кількості кримінальних справ, у свій час порушуваних згідно з старим кодексом . «Статистика залишиться колишньою», – запевнив у своєму виступі перед колективом Національної академії внутрішніх справ України начальник Головного слідчого управління МВС Василь Фаринник.

Щоб правильно зрозуміти сенс викладених вище фраз, пропонуємо увазі читача конкретний приклад. У кожному райвідділі міліції України напевно зможуть повідати про якого-небудь постійного проблемного заявника – скажімо, самотній жінці, яка регулярно заявляє про те, що її згвалтували інопланетяни. Як у таких випадках надходили згідно з вимогами колишнього кодексу? Заяву заносили в журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини (ЖРЗСП), після чого дільничний інспектор міліції або оперуповноважений карного розшуку приступали до проведення дослідчої перевірки. Вона полягала у витребуванні довідки про те, що дана заявниця страждає душевною хворобою і перебуває на обліку у психіатра. Далі на цій підставі дільничний або слідчий складали постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину (згідно з п. 1 ст. 6 колишнього КПК), на якій обов’язково повинен був поставити свою візу начальник райвідділу або його заступник.

А як будуть чинити в умовах дії нового КПК? Проводити допити, обшуки, вилучення і виїмки? Вживати заходів щодо встановлення та затримання ймовірних зловмисників? Та нічого подібного! Заява буде зареєстрована, але її розгляд буде доручено вже не дільничному, а слідчому, який протягом 24 годин внесе її до Єдиного реєстру, в одній з клітинок якого (згідно з п. 5 ст. 214 КПК) буде вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням ст. 152 КК «Згвалтування». З цього моменту почнеться кримінальне провадження, першою стадією якого є досудове розслідування. Далі слідчий, згідно з переліком його прав, прописаному в ст. 40 КПК, доручить тим же дільничним або оперативникам провести слідчі дії, які будуть полягати в одержанні зазначеної вище довідки від психіатра. І на цій підставі, відповідно до п. 1 ст. 284 КПК, буде ухвалено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення.

Більшість заяв відсіється

На цій первісній стадії досудового розслідування персона слідчого буде виглядати суто церемоніальною: не виходячи з кабінету і не відходячи від комп’ютера, він виконає маніпуляції з внесенням відомостей до ЕРДР, а крім того, надрукує та підпише два документи: письмове доручення і постанова про закриття. Все інше за нього будуть робити дільничні та оперуповноважені. За версією Генерального прокурора Віктора Пшонки, тривалість цієї стадії не повинна буде перевищувати 7 днів. Але якщо протягом цього терміну наявність кримінального правопорушення підтвердиться, слідчий вже підключиться до реальної роботи – буде особисто спілкуватися з заявником, складаючи при цьому протоколи допитів та інші гідні його кваліфікації процесуальні документи.

По суті справи, різниця невелика: якщо раніше «фільтр» стояв на вході, то тепер він буде стояти на виході. Протягом останніх 5 років правоохоронні органи України щорічно реєстрували приблизно 3 млн заяв і повідомлень про злочини, і всі вони вносилися у спеціальний електронний реєстр (автоматизована інформаційно-пошукова система «Факт»), утримувачем якого було МВС. Однак тільки по 500 тис. з них порушувалися кримінальні справи, а по решті виносилися або відмовні, або аналогічні їм за змістом постанови. Тепер, крім «Факту», заяви та повідомлення будуть вноситися і в ЄРДР, але протягом 7 днів більша їх частина відсіється постановами про закриття кримінальних проваджень за відсутністю події або складу кримінального правопорушення.

Якщо раніше в статистичних звітах писалася фраза про те, що в 2011 р. було порушено 500 тис. кримінальних справ, то тепер та ж за змістом фраза буде звучати дещо інакше. Наприклад: «У 2013 р. за результатами перевірок заяв, що надійшли було поставлено на облік 500 тис. кримінальних правопорушень». Як саме це буде звучати, ми, на жаль, сказати не можемо. Справа в тому, що, незважаючи на запевнення про 100%-ої готовності, повний пакет пов’язаних з новим КПК відомчих нормативних актів ще не готовий. Зокрема, керівництво МВС допустило прикру помилку, пов’язану з несвоєчасною реєстрацією в Мін’юсті наказу №1050 від 19.11.2012, яким затверджується інструкція про порядок ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені злочини та інші події. Це викликало певну плутанину в районних відділах міліції.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у четвер, 13.12.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


вісім − 8 =