Порядок надання невідкладної медичної допомоги згідно ЗУ “Про екстрену медичну допомогу”

1 січня 2013 року набрав чинності Закон України “Про екстренну медичну допомогу” а також ряд підзаконних нормативних актів у сфері надання населенню екстреної медичної допомоги. Як надають невідкладну медичну допомогу населенню України з початку 2013 року?

Екстрена медична допомога згідно ЗУ «Про екстрену медичну допомогу»   полягає в здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на порятунок і збереження життя людини в невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на здоров’я.

Закон встановлює право кожного громадянина України і будь-якої іншої особи на території України на безкоштовну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу. Це право передбачає можливість: здійснити виклик екстреної медичної допомоги, звернутися за отриманням екстренної медичної допомоги в найближче відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або іншої установи охорони здоров’я, повідомити лікаря або працівника найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування про свій невідкладний стан або про невідкладний стан іншої людини.

До речі, в разі виявлення людини в невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги, і при відсутності медичних працівників на місці події будь-яка людина зобов’язана:

  • негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлення людини в невідкладному стані і про місце події працівникові найближчого закладу охорони здоров’я або будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу і знаходиться поблизу місця події;
  • а також, по можливості, надати виявленій людині у невідкладному стані необхідну допомогу, в тому числі шляхом перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або іншого закладу охорони здоров’я, в якому може бути забезпечене надання необхідної медичної допомоги.

Більш того, кожен, хто виявив людини в невідкладному стані, має право звернутися до підприємств, установ та організацій з проханням надати транспортний засіб для перевезення такої людини до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або іншої установи охорони здоров’я. А підприємства, фізичні особи – підприємці, а також водії, в свою чергу, зобов’язані забезпечити безкоштовне перевезення наявним в їх розпорядженні транспортом людини, що знаходиться в невідкладному стані.

Медичні працівники відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги зобов’язані надати екстрену медичну допомогу пацієнту, з моменту прибуття такого пацієнта в це відділення незалежно від того, супроводжує його бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги або інші особи.

Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту не допускається і тягне відповідальність, визначену законом.

Система екстреної медичної допомоги складається з центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги.

Власне всі виклики екстреної медичної допомоги надходять в оперативно-диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, яка обробляє інформацію про подію і стан пацієнта і передає виклик на станцію екстреної медичної допомоги та відповідній бригаді екстреної медичної допомоги, а також визначає установу охорони здоров’я, куди бригада повинна доставити пацієнта.

Виклик екстреної медичної допомоги здійснюється безкоштовно за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером виклику екстреної допомоги 112.

Усі звернення залежно від стану пацієнта діляться на екстрені та неекстрені.

У разі екстреного звернення бригада швидкої медичної допомоги повинна прибути на місце події протягом 10 хвилин, а в населених пунктах за межами міста – 20 хвилин з моменту отримання звернення. З урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей і епідеміологічної ситуації, а також стану доріг ці нормативи можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.

До категорії екстрених відносяться звернення щодо пацієнта, який перебуває в невідкладному стані, що супроводжується непритомністю; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем в області серця; блювотою кров’ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань; гострими психічними розладами, які загрожують життю та здоров’ю пацієнта та/або інших осіб. До категорії екстрених також відносяться стани, обумовлені всіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови); ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи ); ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха і т.п.); отруєннями, укусами тварин, змій, павуків і комах; порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча та ін .).

До категорії екстрених відносяться також звернення медичних працівників з транспортування пацієнтів, що знаходяться в стані, що вимагає обов’язкового медичного супроводу та термінової госпіталізації в стаціонарні заклади охорони здоров’я.

До категорії неекстрених відносяться звернення щодо пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується: раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз і ін); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним синдромом абстинента. Також до категорії неекстренних відносяться виклики, пов’язані із загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, що перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишечника, хвороби нирок, суглобів тощо .

Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, отримавши такий виклик, перенаправляє звернення,  до категорії неекстренних, у відповідні заклади охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги в порядку, і тільки в разі відсутності такої можливості – направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у понеділок, 14.01.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ один = 2