Моральна шкода по-українськи

Відшкодування моральної шкоди є одним із способів захисту права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, гарантованим Конституцією України, цивільним, господарським та кримінальним законодавством.

Згідно з Цивільним кодексом, моральна шкода фізичної особи визначається в її болі та стражданнях, отриманих у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її родини, близьких родичів, пошкодженням чи знищенням майна, приниженням честі, гідності, ділової репутації.

Господарське законодавство з посиланням на постанову Пленуму Верховного Суду України визнає моральною шкодою втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з положеннями КПК, право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального злочину, мають потерпілий і цивільний позивач.

Судова практика

При розгляді вимог про компенсацію моральної шкоди суду необхідно встановити, яке право було порушене, чи було порушення значним, а також визначити наявність і вид вини відповідача (умисел або необережність), інші істотні обставини в залежності від характеру правопорушення.

Теоретична база інституту стягнення моральної шкоди закладена в постановах Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” 1995 р. і “Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” 2009 р. Зокрема, ВСУ роз’яснює, що подібні спори розглядаються у разі прямого припису Конституції, а також при порушенні законів, які передбачають відшкодування моральної шкоди. Розглядаючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань з одного боку, і правом на повагу до людської гідності з іншого. При цьому судді повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції, ЦК, законів про друковані засоби масової інформації, про інформацію, про телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та інших нормативно-правових актів, що регулюють зазначені суспільні відносини.

Рекомендації Мін’юсту

У методичних рекомендаціях про відшкодування моральної шкоди, наданих Мін’юстом у 2004 р., відзначено актуальність проблеми прав і свобод людини. Посилаючись на положення Загальної декларації прав і свобод людини, а також Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Мін’юст визначає підвідомчість і підсудність, позовну давність і навіть розмір держмита, який покладається стягувати з заявника про порушення немайнових прав.

Підставами для відшкодування моральної шкоди служать неправомірні рішення, дії чи бездіяльності особи, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від наявності вини, моральна шкода відшкодовується при заподіянні каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а також у разі заподіяння шкоди фізичній особі шляхом її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконного затримання або накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Розмір моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини заподіювача шкоди, якщо така є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, особливу увагу Мін’юст рекомендує звертати на стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Розмір має значення

Беручи до уваги тонкощі судового провадження та індивідуально-психологічні особливості потерпілого, слід зазначити, що для визначення розміру відшкодування необхідно прояснити низку питань, найбільш повний перелік яких подано в інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998. Так, укладачі інструкції вважають за необхідне визначити, чи є досліджувана справа психотравмуючою для потерпілого, ніж заподіяні страждання і який можливий розмір грошової компенсації за заподіяні страждання.

Практикуючі юристи пропонують також задати заявнику питання про суть моральних страждань, їх підтвердження та про обгрунтування суми. Очевидно, що ця думка продиктована приписами законодавця щодо необхідності зазначення в позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди того, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями або бездіяльністю вона заподіяна позивачеві, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

До речі, питання про докази є не менш нагальним, оскільки як довести ту чи іншу ступінь тяжкості моральних страждань, не роз’яснює жоден нормативно-правовий акт.

Окремі юристи в жартівливій формі пропонують надавати фотографії заплаканого заявника. Однак якщо розглядати цю проблему серйозно, можна прийти до висновку про те, що раз вже моральний збиток не повинен дублювати матеріал, то і доводити його наявність слід виключно за допомогою красномовства як самого заявника, так і свідків, які спостерігали його страждання.

Що стосується позиції суддів, то, наприклад, ВССУ здійснив допуск до виробництва Верховного Суду України справи про відшкодування батькам моральної шкоди, заподіяної смертю дитини. Постановою ВСУ було встановлено, що при визначенні розміру грошового відшкодування, заподіяної батькам в результаті вчинення умисного вбивства дитини, враховується глибина і тривалість моральних страждань, характер дій винної особи, а також те, що батьки зазнали моральні страждання, пов’язані з необхідністю докладати зусиль для виявлення і законного покарання особи, винного у смерті їхньої дитини. За таких обставин розмір відшкодування моральної шкоди кожному з батьків відповідає вимогам розумності і справедливості і не може вважатися явно завищеним або надмірним.

На закінчення

На думку провідних юристів, українські суди не мають практики по стягненню значних сум відшкодування моральної шкоди. Такі випадки одиничні і часто пов’язані з резонансними справами. Слід зазначити, що Законом № 1105-XIV не встановлені критерії, що визначають максимальний і мінімальний розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті.

За результатами аналізу матеріалів, надісланих з апеляційних судів, листів Фонду соцстраху та судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ були виявлені випадки, коли суди при однаковій втраті професійної працездатності та встановленні однакової групи інвалідності визначали різні розміри морального відшкодування потерпілим.

Так, при 15%-ної втраті працездатності мінімальний розмір морального відшкодування склав 1,5 тис. грн, а максимальний – 50 тис. грн.; при 50%-ної втрати працездатності мінімальний розмір відшкодування становив 2 тис. грн, максимальний – 150 тис . грн. При цьому максимальний розмір морального відшкодування при 100% втрати працездатності становив 60 тис. грн.

Згідно інформації, отриманої від судів Донецької області, якими врахована правова позиція Верховного Суду України, розмір моральної шкоди, який визначається відповідно до відсотка втрати працездатності, при 10% дорівнює 3 тис. грн, при 30% – 9 тис. грн, при 80% – 24 тис. грн. За інформацією судів Сумської області, у разі втрати 10% працездатності відшкодування моральної шкоди визначається в розмірі 1 тис. грн, при 30% – 3 тис. грн, при 90% – 9 тис. грн. Апеляційний суд Сумської області пропонує закріпити ці розміри відшкодування на законодавчому рівні.

Коментарі

Наталя Антонова, суддя Голосіївського районного суду Києва

Докази заподіяння моральної шкоди залежать від категорії правовідносин, що розглядаються в цьому аспекті. Наприклад, у справах про заподіяння моральної шкоди внаслідок оприлюднення небажаної інформації доказами служать публікації, показання свідків, документи, що містять дану інформацію. У разі заподіяння моральної шкоди, зумовленої заподіянням шкоди здоров’ю або шкоди матеріального в якості доказів суд розглядає товарні чеки, висновки експертиз, матеріальні об’єкти, процесуальні документи, службові характеристики, довідки, договори. Таким чином, ми приходимо до висновку про те, що при обгрунтуванні моральної шкоди доказова база мало відрізняється від тієї, яка повинна бути в наявності при доведенні шкоди іншого характеру.

У той же час, враховуючи специфіку моральної шкоди та відшкодування моральної шкоди, слід взяти до уваги суб’єктивну сторону питання. Заявнику необхідно підтвердити характер та обсяг моральних, фізичних та душевних страждань. При визначенні розміру моральної шкоди суди мають право приймати рішення щодо пропорційності заявлених вимог, виходячи з тривалості страждань та інших характеристик.

Ольга Дьоміна, секретар судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Відшкодування моральної шкоди є одним із способів захисту прав, гарантованих ГК, КЗпП, Законом України “Про захист прав споживачів” та іншими нормативно-правовими актами. Незважаючи на роз’яснення, надані постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, якими керуються суди, судова практика з розгляду зазначеної категорії справ склалася неоднаково. Це пояснюється відсутністю чітких критеріїв встановлення розміру відшкодування моральної шкоди, дискусійністю проблеми підстави відшкодування, необхідністю застосування судом великої кількості виключно оціночних понять в процесі оцінки доказів. Навіть якщо факт заподіяння моральної шкоди є безсумнівним, його наслідки у вигляді фізичного болю і душевних страждань залежать від особливостей емоційно-розумового сприйняття конкретної особи.

Практика діяльності ВССУ як суду касаційної інстанції у цивільних справах свідчить, що одним з найбільш поширених підстав для скасування в касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Таке порушення норм процесуального права в значній кількості випадків пов’язується з недотриманням судами норм гл. 5 “Докази” ГПК.

В якості міркувань загального характеру можна відзначити, що одним із складних питань правового регулювання залишається регламентація діяльності суду в процесі доказування. Адже сьогодні він не має повноважень щодо витребування доказів, необхідних у справі, що може призвести до необгрунтованого затягування розгляду справи і неефективною захисту порушених прав та інтересів осіб. Суть змагальної форми цивільного процесу полягає в тому, що виключно сторони і особи, які беруть участь у справі, подають докази по справі. Суд лише оцінює ці докази, причому, згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Візьмемо, наприклад, просту по своїй суті справу про відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю близької людини. Суд, суддя може бачити наявність моральних страждань людини, але оцінювати їх повинен на підставі належних і допустимих доказів відповідно до норм ЦПК. Важливе значення в справах цієї категорії мають висновки експертів, зокрема, судово-психологічної експертизи, як засіб доказування завданої моральної шкоди. Висловлюються навіть думки вчених щодо надання висновку судово-психологічної експертизи переважного значення перед іншими видами доказів. Однак слід зазначити, що це не відповідає принципам оцінки доказів, визначеним ЦПК. Згідно його ст. 212, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів. Жоден доказ для суду не має заздалегідь встановленого значення. Саме до повноважень суду належить визначення розміру грошового відшкодування за завдану моральну шкоду, яка може грунтуватися на висновках експерта, проте не встановлюється таким висновком.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у п`ятниця, 01.03.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Коментарів: 10 на публікацію “Моральна шкода по-українськи”

  1. Алла on Листопад 19th, 2014 at 13:54

    Мною в суд була подана позовна заява про грубе порушення законодавства про працю відносно мене керівництвом підприємства на якому я працювала (тобто незаконне переведення без моєї згоди на іншу роботу на місяць -дояркою,а я інженер відділу економіки,винесення мені догани та позбавлення 100%премії за результатами роботи за місяць,ненадання щорічних відпусток,невиплати премій тривалий час,що вплинуло на подальші виплати,звільнення з роботи не так як було сформульовано в моїй заяві а також стягнення з відповідача моральної шоди ).А все почалось з того,що я і моя сім я були прибічниками Євромайдану,а директор підтримував злочинну владу Януковича він мене почав переслідувати і знущатись наді мною,не давав доробити мені до пенсії і я
    змушена була звільнятись.Після такого тиску на мене і знущання я постійно стала хворіти.Чи я можу розраховувати на моральну шкоду і яку та від чого залежить сума моральної шкоди?
    Дуже Вам буду вдячна,

  2. Екатерина Данюк on Листопад 20th, 2014 at 16:23

    Шановна Алла! Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що і відбулося у Вашому випадку. Відповідно до ст.137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Щодо розміру моральної шкоди, то суд визначає його на засадах розумності, виваженості та справедливості і вкожному випадку індивідуально.
    Чекайте розгляду справи та рішення суду по Вашій справі, адже, як Ви зазначаєте, подали позов, однією з вимог якого є відшкодування моральної шкоди внаслідок протиправних дій керівників підприємства, і бажаємо успішного результату по Вашій справі!
    З повагою, ЮК “Юріс-консалт”.

  3. Іра on Грудень 29th, 2014 at 11:41

    доброго дня. у мене досить цікава ситуація. хотілось би отримати доречну консультацію. я – державний службовець. на мене зводить наклеп одна юридична фірма. там явно не дуже здорові психічно засновник та керівник. скрізь де можна і не можна. пишуть що я вимагала в них 200 гривень. то за певну дію. то на корпоратив.. на скільки можливо в нашому судочинстві стягнути моральну шкоду за такі дії фірми? дякую

  4. Екатерина Данюк on Січень 5th, 2015 at 14:17

    Шановна Ірино, щоб відшкодувати моральну (немайнову) шкоду, потрібно довести наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Якщо Ви зможете довести вищевикладене, тоді можливо відшкодувати моральну (немайнову) шкоду.
    З повагою, ЮК “Юріс -Консалт”.

  5. Сергій on Лютий 26th, 2015 at 15:15

    Управління Пенсійного фонду України в ………… районі протягом 6 місяців відмовляється приймати заяву про призначення пенсії аргументуючи відмову відсутністю пільгового стажу. Чи можливе відшкодування моральної шкоди після судової ухвали про призначення пенсії на пільгових умовах? Дякую

  6. Екатерина Данюк on Березень 3rd, 2015 at 14:51

    Шановний Сергію, описана Вами ситуація дуже дивна ( ПФ не міг не прийняти заяву про призначення пенсії). Потрібно було надіслати поштою заяву з доданими до неї документами, натомість ПФ письмово повідомив би про підстави відмови у призначенні пенсії.
    До Вашого відома, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови (а не ухвали!!!).
    За приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
    Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

  7. Микола on Березень 19th, 2015 at 18:24

    Доброго дня. У мене вроджена хвороба через яку я отримав інвалідність, 27 лютого мене побила одна особа ( я в бійку невстрявав він мене вдарив коли я відвернувся, поті я впав та ще бив зверху по голові ) внаслідок чого зламаний ніс. Заяву до міліції писав в судмедексперта був, слідчий казав, що суд буде розглядати справу за статтею 125 легкі тілесні ушкодження та може присудити макс компенсацію 1700 грн. Таке питання – чи можу я розраховувати на більшу компенсацію або на моральне відшкодування, перед бійкою в мою сторону було сказаво від цієї особи дуже брутальні нецензурні лайки та образи. Чи може потріно подати заяву до цівільного суду?
    Наперед вдячний!

  8. Екатерина Данюк on Березень 20th, 2015 at 12:11

    Шановний Миколо, цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди можна подати в кримінальному провадженні до судового розгляду. Якщо ви цього не зробите, то такий позов можна подати після винесення вироку суду. Щоб обгрунтувати будь-яку суму (1700 грн. чи більшу) матаріальної чи (та) моральної шкоди потрібно зібрати грунтовну доказова базу і правильно її викласти перед судом (медичні довідки, купування ліків за призначенням лікарів по хворобам, пов’язаних з тілесними ушкодженнями, свідчення свідків тощо), що під силу лише кваліфікованому юристу.

  9. Аня on Травень 26th, 2015 at 00:34

    Така ситуація. Хлопчик з необережності штовхнув дитину і через це він зламав руку. Батьки відмовляються платити за завдану шкоду. Як вирішити правельно цюситуацію?

  10. Екатерина Данюк on Травень 26th, 2015 at 11:26

    Шановна Анно, правильність вирішення вашого питання залежить від віку хлопчика, що штохнув, від місця, де це сталося, чи є свідки і т.д. Відповідно до ст. 1178 ЦК України встановлені підстави відшкодування шкоди, завданою малолітньою особою.Батьки (опікуни) відшкодовують шкоду, якщо не доведуть, що шкода є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. З юридичної точки зору, дане питання має багато аспектів. За юридичною допомогою звертайтеся по тел.0412-46-51-25.

Написати відповідь


+ два = 4

--


Календар публікацій

Березень 2013
П В С Ч П С Н
« Лют   Кві »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031