Якщо підпис позичальника виявився підробкою: аналіз судової практики

Тільки за листопад 2012 – лютий 2013 судами розглянуто 345 справ, за якими позичальники і вкладники фінансових установ відмовилися від своїх підписів в договорах і касових документах і заявили про підробку. Експертиза в основному підтверджує такі заяви громадян і справи вирішуються на їх користь. Фінансовий сектор зазнає значних збитків …

Лише кілька типових прикладів із судової практики останніх місяців.

Рішення районного суду Хмельницької області від 6 грудня 2012 року в справі №2208/120/12 про стягнення банком заборгованості за кредитним договором. Йшлося про кредит на споживчі потреби з розрахунку 32.0% річних. За версією позивача-банку кредит був отриманий відповідачем-громадянином, підтверджується заявою на видачу готівки (меморіальним ордером). Крім цього заборгованість за кредитом двічі відповідачем погашалася.

Разом з тим, громадянин-відповідач суду пояснив, що кошти згідно з договором він не отримував, і нічого в рахунок погашення кредитної заборгованості не платив. Визнав, що сам кредитний договір дійсно підписував, але після підписання договору жодних заяв на отримання в банку готівки не подавав. Порадившись з дружиною і враховуючи занадто високий відсоток, від цього кредиту відмовився. Більш в банк не приходив, коштів не отримував, про заборгованість по кредиту дізнався після надходження справи до суду і зі слів дружини, оскільки весь час перебував за кордоном на заробітках.

Свідок у суді пояснила, що працювала в банку касиром, але не пам’ятає чи видавала кошти за кредитним договором відповідачу.

Суд встановив, що єдиними банківським документом на підтвердження отримання грошових коштів в заяві на отримання у банку готівки є графа “Одержувач”, де повинен бути відповідний підпис. Заперечення відповідача підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи, згідно з яким підпис від імені одержувача коштів у рядку “Вказану суму отримав” виконаний не відповідачем, а іншою особою.

Суд дійшов висновку, що банк не надав доказів отримання кредиту. Таким чином, спірний кредитний договір є неукладеним. У цьому зв’язку, на думку суду, на відповідача не може бути покладена відповідальність за невиконання зобов’язання за кредитним договором. До таких же висновків суд прийшов і щодо наявного поручителя за вищевказаним споживчим кредитом.

Інша справа, варіації на зазначену тему

Тепер уже районний суд Києва і його рішення від 7 листопада 2012 р. у справі № 2-1987/11. Громадянин звернувся з позовом, в якому просить стягнути з банку-відповідача 40 000 доларів депозитного вкладу і ще 42 долари невиплачених відсотків. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що на початку 2011 року, розбираючи старі документи, він знайшов договір від 2000 року “Про розміщення тимчасово вільних коштів строком на один рік з щоквартальною сплатою відсотків у доларах США” і прибутковий касовий ордер від 14 червня 2000 року, згідно з яким батько позивача поклав на депозит в банк 40 000 доларів. Поряд з цим, жодних документів, які б свідчили про повернення банком вкладу, знайдено не було. Громадянин-позивач має право на розпорядження цим вкладом і відсотками на підставі заповідального розпорядження, яке було оформлено батьком при внесенні на депозит коштів.

На прохання з’ясувати долю вкладу банк відповів, що громадянин нібито особисто забрав цей внесок і відсотки ще 2 квітня 2011 року. Втім, ознайомившись з надісланими документами, позивач прийшов до висновку, що підписи на копіях видаткових ордерів не є ні його, ні його батька.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи підпису від імені позивача в рядку “Вказану валюту одержав:” у видаткових касових ордерах виконані не позивачем, а іншою особою з наслідуванням підпису позивача. Не погоджуючись з такими висновками експертизи, представник банку-відповідача попросив провести повторну і вже комісійну судово-почеркознавчу експертизу. Постановою суду таку експертизу було призначено.

Згідно висновку повторної судово-почеркознавчої експертизи, проведеної фахівцями Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, – підписи від імені позивача виконані не позивачем, а іншою особою, з наслідуванням його справжньої підпису. Підписи виконані різними матеріалами: відповідно, водорозчинним чорнилом і пастою.

Аналізуючи вищевикладені докази й доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач дійсно не отримував суму вкладу та відсотки.

Приблизно те ​​ж саме і по інших справах

І це все при тому, що з 2011 року діє нова редакція Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 1.06.2011. Згідно п.8 цієї Інструкції банк при здійсненні касових операцій повинен забезпечувати ідентифікацію клієнтів у відповідності до вимог законодавства України.

Практика останніх років показує, що проблеми з підписами фізичних осіб – на сучасному сленгу “фізиків” – виникають і в інших секторах економіки. Я насправді – не я і підпис цей не мій … І невідомо, що напише з цього приводу судово-почеркознавча експертиза. Не рятують і ксерокопії паспортів та довідки з податковими індивідуальними кодами.

Народ різне придумує, щоб хоч якось протидіяти фокусам із підписами. Бачив письмову розписку боржника-”фізика”, який взяв велику суму в борг у такого ж “фізика”, тобто звичайного громадянина фізичної особи. Після підписання, на вимогу кредитора, залишив боржник на розписці чорнильні відбитки своїх пальців та ще й дописав, що це зроблено “з метою посилення персоніфікації особи”. Таке ноу-хау. В принципі подібне Цивільний кодекс України (ЦКУ) не забороняє, то тепер є можливість підключити і дактилоскопічну експертизу, якщо почеркознавчої буде недостатньо.

Взагалі в такій справі варто згадати наших предків або перечитати романи про піратів і розбійників. Ця публіка писала договори і давала розписки власною кров’ю. Для сучасної генетичної експертизи це ідеальний матеріал для досліджень. І не треба ніяких печаток, нотаріуси також зайві.

А якщо серйозно, то все більшого поширення набуває практика відеозйомки самої процедури підписання документів. Судячи з усього почали це нотаріуси, зараз широко застосовують фінансові установи, які мають справу з пересічними громадянами. Зрозуміло, що за згодою громадянина і з відповідною відміткою в самому договорі урочистий момент підписання фінансових документів записується на відео, а диск із записом вже як додаток. Для історії, мається на увазі, кредитної … А що з цього приводу говорить закон?

На підставі ст. 307 ЦКУ фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле-чи відеоплівку лише за її згодою. А в нашому випадку така згода є. Не бачу також перешкод для подальшого використання вищезазначених матеріалів як доказу в суді. Практика, до речі, свідчить, що поки не було жодного випадку звернення знятого на відео громадянина до суду з приводу відмови від власного підпису.

Що нас чекає далі? Як будемо підписувати договори? Життя підкаже …

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Автор: Сергій Теньков
Джерело: Юридичний вісник України

Стаття опублікована у вівторок, 12.03.2013, у категорії Фінанси. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


5 × = тридцять

--


Календар публікацій

Березень 2013
П В С Ч П С Н
« Лют   Кві »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031