Правове регулювання договорів ренти: предмет, форма, умови, розірвання

Незважаючи на те, що окрема глава, регулююча рентні правовідносини була включена до Цивільного кодексу України 2004 року, договір ренти так і не придбав широкого розповсюдження в майновому обороті. І не в останню чергу внаслідок недостатньої обізнаності про його суть.

Предмет договору

Згідно зі ст. 731 ЦКУ за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у вигляді певної грошової суми або в іншій формі. При цьому, договором ренти може бути встановлений обов’язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.

Як бачимо, за договором ренти може бути передано будь-яке майно: і рухоме, і нерухоме. На практиці ж, як правило, за договором ренти передаються земельні ділянки та інша нерухомість.

Тут одразу ж варто провести розмежування між договором ренти і суміжними договорами. Так, ренту часто порівнюють з договором довічного утримання. За договором довічного утримання майно також передається у власність, але під зобов’язання про надання утримання та догляду, матеріальне ж забезпечення є лише однією з можливостей.

Від договорів найму (оренди) ренту відрізняє те, що майно передається у власність, а не у тимчасове користування.

На відміну, скажімо, від договору купівлі-продажу майна з розстрочкою платежу рента може виплачуватися довічно і зовсім не бути еквівалентною реальній вартості переданого у власність майна.

Відмінність ренти від договору позики з виплатою відсотків полягає в тому, що майно, відчужене під виплату ренти не підлягає поверненню, якщо рента виплачується справно. У той час як за договором позики майно, передане на певний строк, підлягає поверненню з виплатою відсотків.

Форма та сторони договору

Сторонами договору ренти можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Договір ренти укладається у письмовій формі. Якщо під виплату ренти передається нерухоме майно, договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню.

Передача майна під виплату ренти

Договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату або безоплатно.

Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безкоштовно, – положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти .

Ризики, пов’язані з пошкодженням чи знищенням майна

Відповідальність за випадкове знищення чи випадкове пошкодження майна залежить від терміновості та ціни договору ренти.

Так, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого безоплатно під виплату безстрокової ренти, несе платник ренти.

У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого за плату під виплату безстрокової ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов’язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов’язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.

Забезпечення виплати ренти

Законодавець передбачив деякі гарантії виплати ренти набувачем майна.

Так, відповідно до ст. 735 ЦКУ, при передачі під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно.

Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти. У разі ж відчуження нерухомого майна іншій особі до неї переходять обов’язки платника ренти.

Виплата ренти також може бути забезпечена шляхом встановлення обов’язку платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов’язків за договором ренти.

Виплата ренти і відповідальність за її прострочення

Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг (що на практиці зустрічається рідко). Форма виплати ренти, а також її розмір встановлюються договором ренти.

Якщо ж одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо більший розмір не встановлений договором ренти. При цьому, розмір ренти змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки Національного банку України, якщо інше не встановлено договором.

Що стосується термінів виплати ренти, то вона виплачується після закінчення кожного календарного кварталу, якщо інше не встановлено договором.

За прострочення ж виплати ренти платник сплачує одержувачу відсотки, у розмірі, встановленому в договорі.

Розірвання договору та розрахунки

Не потрібно думати, що виплата ренти є якоюсь довічною кабалою. Згідно ст.739 ЦКУ платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти.

Умова договору, відповідно до якого платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною.

Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти.

Договір ренти припиняється після закінчення трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.

Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти у разі, якщо:

  1. платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш, ніж на один рік;
  2. платник безстрокової ренти порушив свої зобов’язання щодо забезпечення виплати ренти;
  3. платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, встановлені договором.

Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти також в інших випадках, встановлених договором ренти.

Якщо договором ренти не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, розрахунки провадяться залежно від того, майно було передано у власність платника ренти за плату або безоплатно.

Якщо майно було передано у власність платника ренти безоплатно, у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.

Якщо ж майно було передано у власність платника ренти за плату, одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у понеділок, 08.04.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


8 − один =