Як споживачеві захистити свої права. Частина 2: інформація про товар, покупки на розпродажі і з примусу

Як часто Вам доводилося купувати товар, який опинився абсолютно непотрібним? Чи бувало так, що прийшовши з покупкою додому Ви самі дивувалися, навіщо це купили, і як це продавцю вдалося Вас вмовити? Як споживачеві захистити свої права, якщо з вини продавця він купив непотрібну або невідповідну йому річ.

Право споживача на інформацію про продукцію

Наприклад, Ви купили в магазині нібито непромокаюче, як запевняв продавець, взуття. Надягли один раз в дощову погоду – виявилося туфлі дуже навіть промокають. Повернути їх назад в магазин Ви не можете, оскільки взуття вже носили. Або купили за порадою продавця кухонний комбайн з соковижималкою. Прийшли додому, розпакували – потрібної Вам функції у приладу не виявилося, а упаковку вже викинули. У той же час, прилад не бракований, працює справно, і в магазині відмовляються прийняти товар назад і повернути Вам гроші. Що робити в таких випадках? Звернемося все до того ж Закону України «Про захист прав споживача».

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про захист прав споживача» кожен споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи або послуги.

Така інформація про продукцію повинна містити:

  1. найменування товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
  2. найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
  3. дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування – про склад (в тому числі перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
  4. відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
  5. позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;
  6. дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
  7. дату виготовлення;
  8. відомості про умови зберігання;
  9. гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);
  10. правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
  11. термін придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  12. найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Ця інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

У разі, коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей – споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків (ч.7 ст . 15 Закону).

Якщо ж наданням недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації була заподіяна шкода життю, здоров’ю або майну споживача, він має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому, а також природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом або договором.

Невеликий приклад з практики. Апеляційний суд Івано-Франківської області розглядав справу №22-ц-1495/2007 р., в якому позивачка вимагала повернення коштів за придбаний нею товар – мотокосу, про яку продавець не надав повної і достовірної інформації щодо неможливості її використання для косіння трави у полі . Так, позивачка пояснила, що мала намір придбати мотокосу для косіння трави та заготівлі сіна на присадибній ділянці площею 2 га. Продавець переконав її в тому, що для цих цілей пристосована мотокоса, яку позивач і придбала. Вже вдома позивачка зрозуміла, що дана мотокоса малої потужності може бути використана для косіння газонів, але не в полі. У той же час, продавець відмовився повернути кошти за проданий товар. Тому позивачка звернулася в суд з вимога про повернення коштів за товар та відшкодування моральної шкоди. Суд першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовив повністю, в той час як Апеляційний суд Інва-Франківської області позов задовольнив, стягнув з відповідача вартість мотокоси і моральний збиток а розмірі 1000 грн.

При цьому, суд виходив з того, що, в ч.1 ст.15 Закону України “Про захист прав споживачів” зазначено, що споживач має право на одержання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору . Така інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару. Згідно ч.9 ст. 15 Закону при розгляді вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває. Об’єктивними доказами по справі було доведено, що ця вимога закону при продажу товару позивачці виконана не була.

Це манливе слово – «знижка»

Яскраві барвисті вітрини з обіцянкою небаченого «падіння» цін здатні привернути увагу не тільки завзятих шопоголіків. Саме під час розпродажів зазвичай отримується найбільша кількість непотрібних речей, які при інших умовах Ви і не думали б купувати.

При цьому, покупцеві слід пам’ятати, що відповідно до ч.4, 5 ст. 15 Закону вживання понять “знижка” або “зменшена ціна” або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:

  1. якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання;
  2. якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
  3. якщо ціна продукції нижча її звичайної ціни.

Вживання поняття “розпродаж” або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише якщо:

  1. здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
  2. якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
  3. якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, меншими від їх звичайної ціни.

Після публічного повідомлення про проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена ​​до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціна цієї ж продукції, встановлену після їх початку.

У той же час, звичайною є практика, коли обіцяна знижка до -70%, у результаті перетворюється на -20 – 30%, а деякі продавці взагалі не вказують на цінниках розмір ціни зі знижкою, надаючи можливість покупцям займатися самостійними підрахунками.

Бувають і інші ситуації – на ціннику в магазині одна ціна, а на касі – зовсім інша, вже вища. Особливо цим грішать продуктові супермаркети, адже купуючи велику кількість продуктів Ви навряд чи звернете увагу на невідповідність цін окремих позицій в чеку.

У всіх описаних вище випадках має місце порушення прав споживача на достовірну інформацію про ціну на товар. Якщо Ви виявили щось подібне в магазині сміливо вимагайте книгу скарг і пропозицій, а також звертайтеся в місцеве управління із захисту прав споживачів. Управлінням по захисту прав споживачів буде проведено перевірку магазину і здійснена контрольна закупівля. Якщо в процесі перевірки будуть виявлені порушення, до продавця будуть застосовані штрафні санкції, а споживач зможе вимагати відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав.

До речі, таке популярне твердження продавця про те, що товар придбаний зі знижкою або на розпродажі не підлягає обміну та поверненню не відповідає істині. Виняток становлять тільки випадки придбання уціненого товару з недоліками, про що покупець був повідомлений продавцем.

У такому разі Ви не можете вимагати заміни або повернення такого товару внаслідок виявленого дефекту. Наприклад, Ви купили кофточку з відірваним гудзиком за заниженою ціною, про що було зазначено на бирці. У всіх інших випадках вимоги покупця про обмін або повернення товару, купленого на розпродажі або зі знижкою підлягають задоволенню.

Якщо продавець зайво нав’язливий …

Напевно Вам не раз дзвонили, приходили додому, наполегливо пропонуючи ті чи інші послуги або товари. У таких випадках деякі вважають за краще погодитися на покупку, лише б їх залишили в спокої. І зовсім не багато хто знає, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про захист прав споживача» такі дії кваліфікуються як нечесна (агресивна) підприємницька практика.

Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

До агресивних, зокрема, відносяться такі форми підприємницької практики:

  1. створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
  2. здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
  3. здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди споживача;
  4. вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Цей перелік не є вичерпним.

Угоди, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними з усіма витікаючими наслідками!

У більшості випадків, якщо Ви прямо вкажете настирливому продавцю на порушення Ваших прав і пообіцяєте поскаржитися в управління по захисту прав споживачів, дзвінки і візити додому припиняться. Ну, а якщо ні – сміливо пишіть скаргу.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у п`ятниця, 12.04.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


7 × два =