Дозвіл на працевлаштування іноземців в Україні: документи, терміни, порядок отримання

Для того, щоб працевлаштувати у себе іноземного громадянина або особу без громадянства, підприємству потрібно отримати відповідний дозвіл у Центрі зайнятості. В іншому випадку, роботодавцю загрожують чималі штрафні санкції.

Обов’язок всіх підприємств, установ і організацій на території України використовувати працю іноземців та осіб без громадянства виключно на підставі дозволу, що видається територіальними органами Центру зайнятості встановлена ​​ст.42 Закону України «Про зайнятість населення».

Видається такий дозвіл терміном на один рік і за умови, що в Україні (або регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які здатні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обгрунтування доцільності застосування праці іноземців.

Дозвіл видається також на застосування праці:

  • іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, які працюють на умовах договору;
  • іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань в секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії “внутрішньокорпоративні цесіонарії” – дозвіл на працевлаштування цієї категорії осіб видається строком на 3 роки;
  • осіб, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.

Не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування:

  1. іноземців, які постійно проживають в Україні;
  2. іноземців, які отримали статус біженця відповідно до законодавства України або отримали дозвіл на імміграцію в Україну;
  3. іноземців, яких визнані особами, які потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
  4. представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, обслуговуючих такі компанії на території України;
  5. працівників іноземних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
  6. спортсменів, які придбали професійний статус, артистів і працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
  7. працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
  8. працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України у встановленому законодавством порядку;
  9. священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для здійснення канонічної діяльності тільки в таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
  10. іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
  11. іноземців, які прибули в Україну для здійснення викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах за їх запрошеннями;
  12. інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок отримання дозволу на працевлаштування іноземця в Україні затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 08.04.2009г. № 322. Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.

Для того, щоб отримати такий дозвіл роботодавець повинен бути зареєстрований у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та не мати заборгованості перед ним.

Рішення про видачу дозволу на використання праці іноземця або продовженні терміну його дії приймається директором чи заступником директора центру зайнятості.

Для отримання дозволу на використання праці іноземця роботодавець подає до центру зайнятості такі документи:

  • заява;
  • дві кольорові фотографії розміром 3,5×4,5 см;
  • обгрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи;
  • документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця у центрі зайнятості;
  • довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів);
  • довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом;
  • квитанція про внесення плати за розгляд заяви у розмірі 4 мінімальних заробітних плат (4588 грн. з 1 січня 2013 року);
  • копія проекту трудового договору (контракту), засвідчена роботодавцем;
  • довідка, скріплена печаткою та завірена підписом роботодавця про те, що робоче місце або посада, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов’язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці;
  • довідка органу внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості у іноземця, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України;
  • довідка уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, що не відбуває покарання за скоєння злочину і щодо нього не здійснюється кримінальне провадження;
  • копію статуту роботодавця, засвідчену в установленому порядку;
  • копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця;
  • копії сторінок паспорта іноземця, що містять основні ідентифікаційні дані.

Для отримання дозволу на використання праці іноземця, який направлений іноземним суб’єктом господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, роботодавець подає також копію зазначеного договору (контракту).

Для отримання дозволу на використання праці іноземця, який належить до категорії “внутрішньокорпоративні цесіонарії” або “особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні”, роботодавець подає також:

  • рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну;
  • копію контракту іноземця з іноземним суб’єктом господарювання про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;
  • копію контракту про безпосереднє надання послуг в Україні (для іноземця, який належить до категорії “особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні”).

Всі видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою документи, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі та легалізовані в МЗС, якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачено інше.

Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається у строк, який не може перевищувати 30 календарних днів з дня отримання документів. Про прийняте рішення центр зайнятості письмово повідомляє роботодавця.

У видачі дозволу може бути відмовлено з таких причин:

  • у документах, поданих для оформлення дозволу, містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  • трудовим договором (контрактом) передбачено умови праці іноземця гірші, а розмір заробітної плати менший, ніж для громадян України, які виконують аналогічну роботу;
  • роботодавець має намір найняти іноземця на роботу, яка відповідно до законодавства пов’язана з належністю до громадянства України та/або потребує надання допуску до державної таємниці;
  • виявлено факти надання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
  • є рішення відповідних органів про видворення іноземця за межі України;
  • пройшло менше одного року від дати попередньої відмови іноземцеві в оформленні візи ІМ-1 або анулювання попереднього дозволу;
  • роботодавець має заборгованість перед Фондом;
  • іноземець на момент оформлення дозволу відбуває покарання за скоєння злочину або стосовно нього здійснюється кримінальне провадження;
  • роботодавець порушив строки подання документів на продовження терміну дії дозволу;
  • в результаті змін на ринку праці в країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця.

У випадку ж застосування праці іноземця без відповідного дозволу з роботодавця може бути стягнуто штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (22940 грн.), А якщо праця іноземця використовується на інших умовах, ніж це передбачено дозволом або іншим роботодавцем штраф складе 10 мінімальних заробітних плат або 11470 грн.

Потрібно сказати, що останнім часом обговорюється питання спрощення процедури отримання дозволу на працевлаштування для іноземців. І в Кабінеті Міністрів України вже є проект постанови, що передбачає зменшення кількості документів, необхідних для отримання такого дозволу і скорочення термінів їх розгляду. Так що є привід сподіватися, що найближчим часом працевлаштувати іноземця на підприємстві можна буде простіше і швидше.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у середа, 24.04.2013, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× п'ять = 25