Верховний суд розповів про практику щодо тимчасового обмеження громадян у праві виїзду за кордон

Верховний суд у своєму листі роз’яснив питання судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження громадян у праві виїзду за межі України.

У листі зазначено, що рішення судами питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки в порядку, визначеному ст. 3771 Цивільного кодексу, і за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ст. 11 закону «Про виконавче провадження» у зв’язку з ухиленням боржника від виконання рішення або рішення іншого органу, що знаходиться на виконанні (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»).

Положеннями ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

  • якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
  • якщо особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї судовим рішенням, – до виконання зобов’язань (п. 5), якщо до неї подано цивільний позов до суду – до закінчення провадження у справі (п. 8).

ВСУ звернув увагу на те, що ст. 3771 ЦПК є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, прийнятих незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб). Якщо на підставі вироку судом було видано виконавчий лист про майнові стягнення, питання обмеження права боржника за цим листом на виїзд з України вирішується згідно зі ст. 3771 ЦПК.

Щодо термінів розгляду подання держвиконавця, враховуючи обов’язковість виклику держвиконавця при розгляді подання у порядку ст. 3771 ЦПК і можливого витребування необхідних документів, ВСУ зазначив, що розгляд подання повинно проводитися в день його надходження (за наявності необхідних документів), але не пізніше наступного дня з моменту його подання.

Роз’яснюючи порядок розгляду подібних справ, ВСУ звернув увагу на необхідність забезпечення якості уявлень та участі держвиконавців у розгляді справ. Так, зазначено, що за змістом ч. 2 ст. 3771 ЦПК вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням держвиконавця за відсутності останнього не виправдано, оскільки саме він зобов’язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Окрему увагу судів звернути на визначення поняття «ухилення боржника від виконання зобов’язань». ВСУ зазначив, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження в праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання. У зв’язку з цим з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав і обов’язків учасників спірних правовідносин, суд має з’ясувати, дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання в повному обсязі або частково. Далі ВСУ робить висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли для виконання цього обов’язку у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають які-небудь незалежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, подій тощо).

Також ВСУ роз’яснив питання, пов’язані з вилученням паспорта. Так, відзначено, що Цивільний, Господарський та Кримінальний кодекси та Кодекс адміністративного судочинства не містять норм про віднесення до юрисдикції відповідних судів питань про тимчасове затримання або вилучення паспорта і не передбачають процедуру розгляду таких питань судом.

Статтею 8 Закону «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» встановлено порядок вирішення спорів і передбачено, що відмова в оформленні паспорта чи продовженні терміну його дії, або тимчасове затримання паспорта, або його вилучення можуть бути оскаржені громадянином в суді за місцем його проживання в порядку адміністративного судочинства.

ВСУ зазначив, виходячи з вивчених при проведенні аналізу справ, що деякі суди при розгляді справ цієї категорії відмовляють у задоволенні подань держвиконавців про обмеження у праві виїзду з України на тій підставі, що суду не надано доказів того, що боржник має закордонний паспорт, без урахування того , що ст. 3771 ЦПК не передбачає необхідність надання суду будь-яких доказів з питань наявності чи відсутності паспорта.

ВСУ нагадав, що на суд покладено функцію вирішення питання про обмеження виїзду, а право вибору способу виконання такого обмеження належить органу, до компетенції якого належить питання забезпечення виїзду з України.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у середа, 05.06.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ шість = 14

--


Календар публікацій

Червень 2013
П В С Ч П С Н
« Тра   Лип »
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930