Забезпечуємо безбідну старість самостійно: все про недержавні пенсійні фонди

Останні зміни в державному пенсійному забезпеченні ясно дали зрозуміти українцям, що сподіватися тільки на державу в забезпеченні безбідної старості не варто. І якщо нинішнім пенсіонерам доводиться пристосовуватися до нових умов, то у молоді ще є шанси спробувати взяти ситуацію у свої руки. Сьогодні ми поговоримо про недержавні пенсійні фонди як альтернативу державної пенсії. Що таке НПФ, якими вони бувають і як працюють?

Нагадаємо, що недержавне пенсійне забезпечення в Україні може здійснюватися трьома організаціями:

  • недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійного контракту з вкладником;
  • страховими організаціями шляхом страхування довічної пенсії, ризику настання інвалідності або смерті;
  • банками шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків.

Сьогодні ми поговоримо про недержавні пенсійні фонди. Їх діяльність регулюється Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003р. Незважаючи на те, що Закон діє вже майже десять років цей вид недержавного пенсійного забезпечення так і не став популярним серед українців, які віддають перевагу більш надійні і зрозумілим способам накопичення пенсії, як банківський депозит. У той же час, в основному, необізнаність є причиною недовіри до НПФ.

Що ж таке НПФ?

Недержавний пенсійний фонд є юридичною особою, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує і здійснює свою діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному Законом порядку.

НПФ бувають трьох видів: відкриті, корпоративні та професійні.

Учасниками відкритого пенсійного фонду можуть бути будь-які фізичні особи, незалежно від місця та характеру їх роботи.

Корпоративний пенсійний фонд засновується одним або декількома юридичним особами-роботодавцями, надалі до нього можуть приєднуватися інші роботодавці-платники. Право участі у такому фонді належить усім співробітникам юридичної особи-засновника або платника, крім тих, які самі відмовилися від такої участі, працюють сезонно або прийняті на випробувальний термін.

Професійний пенсійний фонд засновується організаціями роботодавців, їх об’єднаннями, об’єднаннями громадян, професійними спілками, їх об’єднаннями або фізичними особами, пов’язаними за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду, а також фізичні особи, які є працівниками організацій роботодавців, їх об’єднань, членами або працівниками професійних спілок, їх об’єднань, які створили такий фонд.

10 причин, за якими недержавним пенсійним фондам можна довіряти:

  1. Недержавне пенсійне забезпечення є для фондів виключним видом діяльності.
  2. З метою захисту майнових інтересів учасників і запобігання банкрутства НПФ активи самого фонду та його учасників розмежовуються і обліковуються окремо. У разі ліквідації НПФ кошти учасника з його рахунку переводяться на рахунок в іншому фонді, банку або страхової організації за його заявою.
  3. Розмір пенсійних виплат залежить від сум пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду.
  4. Розміри тарифів на послуги, які надаються НПФ регулюється державою.
  5. Не рідше, ніж раз на рік проводиться аудиторська перевірка діяльності НПФ, результати якої підлягають оприлюдненню.
  6. НПФ не може бути припинений шляхом поділу або перетворення, не може бути оголошений банкрутом і ліквідований згідно законодавства про банкрутство.
  7. Інвестиційна декларація НПФ підлягає обов’язковій реєстрації у Національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг.
  8. Існують законодавчі обмеження по складу і цілями використання пенсійних активів.
  9. Пенсійні активи не можуть бути предметом застави, на них не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями засновників пенсійного фонду, роботодавців-платників, осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, адміністратора, зберігача такого фонду та страхової організації.
  10. Вимоги до складу інформації про фонд, яка підлягає оприлюдненню та її періодичності встановлюється Національною комісією.

Як працює НПФ

Учасниками НПФ можуть бути як громадяни України, так і іноземці, і особи без громадянства. При цьому, можна бути учасником одночасно декількох НПФ.

Вкладником пенсійного фонду на користь третьої особи може бути роботодавець, профспілка або профспілкове об’єднання, члени сім’ї (подружжя, діти, батьки, брати і сестри, бабусі і дідусі, діти і батьки подружжя).

З кожним вкладником заключається пенсійний контракт, в якому обов’язково мають бути зазначені: вибрана вкладником фонду пенсійна схема; термін дії пенсійного контракту, умови його зміни та розірвання; порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасником фонду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або ліквідації пенсійного фонду; права, обов’язки, відповідальність сторін та порядок розв’язання спорів; розмір пенсійних внесків та умови їх зміни.

Разом з примірником (копією) пенсійного контракту вкладнику або учаснику надається:

  • пам’ятка з роз’ясненнями основних положень пенсійного контракту;
  • копія зазначеної в пенсійному контракті пенсійної схеми;
  • на вимогу вкладника або учасника – витяг з основних положень статуту або копія всього статуту пенсійного фонду.

Умови та порядок пенсійного забезпечення встановлюються пенсійними схемами, яких у кожному НПФ може бути декілька. Вкладник має право вибирати між існуючими пенсійними схемами, а також змінювати їх, але не частіше, ніж раз на півроку.

У НПФ можливі два види виплат: пенсія на визначений строк та одноразова пенсійна виплата.

Розміри пенсійних виплат визначаються виходячи з сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, тривалості виплати та формули розрахунку величини пенсії на визначений строк згідно з методикою, затвердженою Національною комісією.

Виплати здійснюються у разі:

  • досягнення учасником фонду пенсійного віку;
  • визнання учасника фонду інвалідом;
  • медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду;
  • виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України;
  • смерті учасника фонду.

Пенсійний вік визначається або за заявою учасника фонду, або умовами контракту. Якщо пенсійний вік визначається за заявою учасника фонду, він не може бути нижче пенсійного віку, встановленого законодавством для загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, більш ніж на 10 років.

Одноразова виплата здійснюється у разі:

  1. медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або настання інвалідності учасника фонду;
  2. коли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку учасника фонду не досягає мінімального розміру суми пенсійних накопичень, встановленого Національною комісією;
  3. виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України;
  4. спадкування пенсійних виплат.

Розподіл та успадкування пенсійних активів

Потрібно враховувати, що пенсійні кошти, накопичені за час перебування у шлюбі одним з подружжя у пенсійному фонді є спільним майном подружжя, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом. У разі розподілу пенсійних коштів у зв’язку з розірванням шлюбу кожна із сторін визначає відповідно пенсійний фонд або банківська установа, яка має право на відкриття пенсійного депозитного рахунку, для передачі належної їй частини пенсійних коштів, про що повідомляє адміністратора пенсійного фонду.

Важливим аргументом на користь недержавного пенсійного забезпечення є і те, що пенсійні кошти успадковуються відповідно до цивільного законодавства України.

Якщо адміністратор має інформацію про смерть учасника фонду або оголошення особи померлою, він зобов’язаний письмово повідомити протягом 10 робочих днів з дня отримання зазначеної інформації осіб, зазначених таким учасником, а також державну нотаріальну контору за місцем проживання учасника фонду.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов’язаний протягом двох місяців після закінчення строку для прийняття спадщини подати адміністратору заяву про оформлення права на спадщину. Успадковані пенсійні кошти виплачуються спадкоємцям як одноразова пенсійна виплата.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: Prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у середа, 19.06.2013, у категорії Фінанси. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


5 + = чотирнадцять

--


Календар публікацій

Червень 2013
П В С Ч П С Н
« Тра   Лип »
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930