Легальні способи протидії колекторам

Незважаючи на законодавчу невизначеність, колекторська діяльність в Україні набуває все більшого поширення, при цьому самі колектри не завжди діють в рамках правового поля. Про те, як протидіяти колекторським компаніям легальними методами?

Насамперед, з’ясуємо, на яких правових підставах діють колекторські компанії в Україні. Як відомо, окремого законодавчого акту, який би регулював діяльність колекторів в Україні, на сьогоднішній день немає. Відносини між колекторськими компаніями і їх клієнтами (банками, фінансовими організаціями, іншими суб’єктами господарювання) регулюються укладеними між ними договорами: доручення, поступки права вимоги (цесії) або факторингу.

Згідно зі ст. 1000 ЦКУ   за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Як правило, предметом договору доручення між банком (або іншим кредитором) і колекторською компанією є вчинення останньою певних дій, спрямованих на стягнення проблемної заборгованості: розшук боржника, направлення йому листів-претензій, ведення переговорів і т. д. і.т.п.

На підставі п.1 частини 1 статті 512 ЦКУ   за договором цесії первісний кредитор передає свої права вимоги за договором іншому кредитору, в даному випадку колекторській компанії. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу, згідно ст.1077 ЦКУ, (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). При цьому, Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Відповідно до п.11 частини 1 статті 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою, правом надання якою наділені лише фінансові установи, зареєстровані в установленому законодавством порядку та включені до державного реєстру фінансових установ.

Виходячи з вищевикладеного, перше, що повинен зробити боржник при зверненні колекторів – зажадати від них підтвердження своїх повноважень і надання документів, на підставі яких вони діють.

Відповідно до частини першої статті 513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що й договір, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦКУ).

Якщо колекторська компанія не може або відмовляється надати докази, що підтверджують її повноваження, на цьому етапі боржник має повне право припинити будь-яке подальше спілкування з колекторами, про що і слід повідомити представникам колекторської компанії у ввічливій, але категоричній формі. Не забувайте, що колектори частіше використовують психологічні методи впливу, ніж правові, тому спочатку важливо «взяти правильний тон». Нехай представники колекторів розуміють, що Ви знаєте свої законні права і не дасте просто так себе залякати.

Обмовимося відразу, відсутність у колекторів доказів їх повноважень зовсім не означає, що боржник звільняється від виконання своїх зобов’язань перед первинним кредитором. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого зобов’язання первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст.516 ЦКУ).

Наступною дією боржника повинна бути звірка розмірів заборгованості. Часто колектори продовжують безпідставно нараховувати відсотки і неустойку за кредитними договорами, які вже припинили свою дію (наприклад, були достроково розірвані первинним кредитором) або після закінчення строку позовної давності. Попросити надати розрахунок розміру заборгованості – цілком законна вимога боржника.

Улюбленим методом впливу колекторів є психологічний тиск на боржника і членів його сім’ї: практикуються і нічні дзвінки додому, і дзвінки на роботу, і дзвінки близьким, і листи, що містять відверті погрози, і навіть візити за місцем проживання боржника. У більшості випадків такі дії є незаконними.

Перш за все, варто пам’ятати, що відповідно до частини 6 статті 6 ЗУ «Про захист персональних даних»   не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, тобто будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії, пов’язані зі збором, зберіганням і обробкою її персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.

Згідно з частиною 11 статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитору, який звернувся з вимогою про погашення споживчого кредиту забороняється:

  1. надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
  2. вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
  3. вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
  4. вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
  5. звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, пов’язаних зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими відносинами зі споживачем;
  6. вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
  7. вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Тут слід уточнити, що термін позовної давності (3 роки за основним зобов’язанням 1 рік щодо стягнення неустойки, якщо інше не встановлено умовами договору) починає текти з моменту настання терміну виконання зобов’язання або виникнення у кредитора права пред’явити вимогу про його виконання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, обчислення позовної давності починається після закінчення цього терміну. Заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності! (ст. 262 ЦКУ).

Порушенням однієї, а то й кількох з цих вимог зазвичай грішать колектори.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про захист прав споживача» агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу. Як агресивні, зокрема, заборонені такі види підприємницької практики, як здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача (п.2, 3 частини 5 статті 19 цього ж Закону).

У разі порушення своїх прав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», споживач має право звернутися зі скаргою в управління по захисту прав споживачів.

Якщо колектори нанесли візит до Вас додому, пам’ятайте, що згідно статті 30 Конституції України   кожному гарантується недоторканність житла, тому Ви маєте повне право не пускати непроханих гостей у своє житло.

Крім того, відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Нерідко дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля настільки, що містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме:

Стаття 182 Порушення недоторканності приватного життя

1. Незаконний збір, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 189. Вимагання

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває у їх віданні або під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або заподіяння значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкодження, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Якщо Ви постраждали від таких дій з боку колекторів, звертайтеся із заявою про порушення кримінальної справи до прокуратури.

Слід сказати, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з ряду причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження і т. д. і т.п., але якщо на Вас все ж подали до суду, є сенс звернутися за юридичною допомогою з підготовки і ведення процесу до фахівця.

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: Prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у п`ятниця, 18.10.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Один коментар на публікацію “Легальні способи протидії колекторам”

  1. Andriy on Жовтень 10th, 2014 at 12:57

    До речі, я чув про способи, як не платити колекторам. Ось,наприклад, тут http://www.pravoconsult.com.ua/yak-mozhna-ne-platiti-kredit-ta-protidiyati-kolektorskim-kompaniyam/, наводять приклади таких способів, як протидіяти колекторам, а також методів, за якими вони діють.
    Цікаво ще й те, що попри стільки років існування даного бізнесу, досі закону, який би обмежував незаконну діяльність колекторів нема. Але чому?

Написати відповідь


6 + два =

--


Календар публікацій

Жовтень 2013
П В С Ч П С Н
« Сер   Лис »
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031