Пробація як альтернатива позбавлення волі

Уряд пропонує модернізувати Державну кримінально-виконавчу службу. На базі кримінально-виконавчої інспекції передбачається організувати службу пробації. Так, 10 жовтня Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 1197-1 “Про пробації”. Його прийняття необхідне в рамках Концепції державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженої указом Президента України №631 від 08.11.2012, що передбачає впровадження системи пробації.

Підготовка даного нормативного документа велася з урахуванням міжнародного досвіду у сфері кримінального судочинства, виконання покарань та соціальної роботи з особами, які вчинили злочини. Нагадаємо, що в січні поточного року у Верховній Раді було зареєстровано 2 законопроекти з ідентичною назвою. Автором першого, (р. №1197 від 04.01.2013) був народний депутат Віктор Швець. Ініціатором ж прийнятого за основу законопроекту виступає КМУ. Обидва законопроекти стали приводом для обговорення протягом усього року.

Законопроект №1197-1 спрямований на створення в Україні системи пробації з метою введення механізмів роботи з особами, які залучаються до кримінальної відповідальності, і з особами, які вже засуджені, а також здійснення індивідуального нагляду за такими особами, що має служити забезпеченню безпеки суспільства і зниженню рівня рецидивної злочинності в країні. На сьогодні такою функцією спантеличена кримінально-виконавча інспекція, але європейські експерти відзначили, що в її роботі є недоліки. Перш за все, відсутня сполучна ланка між виконанням покарань і соціальною роботою з правопорушниками, що робить чинний інститут покарання з випробуванням виключно формальним.

Три види пробації

Проект, зокрема, пропонує ввести три види пробації – досудову, спостережну та пенітенціарну.

Абсолютною новелою законопроекту є досудова пробація. З її впровадженням однією з функцій органів пробації буде складання досудових доповідей. Це письмова інформація для суду, зібрана співробітником служби та характеризує особа, яка притягається до кримінальної відповідальності. Досудова  доповідь буде містити соціально-психологічну характеристику, оцінку ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, а також висновок про можливість виправлення правопорушника без позбавлення волі. Приводом для збору такої інформації стане запит суду.

Крім того, проектом Закону передбачається, що однією з функцій органів пробації буде здійснення нагляду і проведення з клієнтами пробації соціально-виховної роботи. Вона буде проводитися за індивідуальним планом з урахуванням оцінки ризиків вчинення особою нових кримінальних правопорушень і передбачає диференційований підхід при наданні консультативної, психологічної та інших видів допомоги, а також допомога у працевлаштуванні, залучення до навчання, участі у виховних заходах та соціально корисної діяльності.

У рамках спостережної пробації органи пробації будуть реалізувати спеціальні програми. Вони призначаються за рішенням суду і будуть передбачати комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки, формування соціально сприятливих змін особистості клієнта пробації, які можна об’єктивно перевірити.

Одним з елементів пенітенціарної пробації є сприяння засудженим, які відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк, у вирішенні питань трудового і побутового влаштування після звільнення. Проектом закону передбачається, що органи пробації у взаємодії з установами виконання покарань, а також органами виконавчої влади та місцевого самоврядування надаватимуть допомогу засудженим, термін покарання яких добігає кінця, у визначенні місця проживання після звільнення, а також у працевлаштуванні або пристрої в установи охорони здоров’я осіб, які потребують стаціонарної медичної допомоги. Враховуючи європейську практику, до такої роботи будуть залучатися волонтери.

Для реалізації цих положень передбачено внесення змін до деяких законодавчих актів. Ряд змін зазнає, зокрема, Кримінально-виконавчий кодекс.

Насамперед, пробація буде внесена до переліку органів і установ виконання покарань. Крім того, у ст. 13 будуть визначені загальні принципи діяльності органів пробації. Значно доповнено буде ст. 76 КК, в результаті чого розширяться обов’язки, які суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Зміни мають торкнутися і Закону “Про Державну кримінально-виконавчу службу України”, зокрема, його ст. 6, яка визначає структуру і чисельність цієї служби в частині створення органів пробації на базі кримінально-виконавчої інспекції.

Міжнародний досвід

Практика пробації в різних державах має свої правові, організаційні та функціональні особливості, які багато в чому обумовлені національним розумінням змісту цих інститутів в кримінально-правовому значенні, однак цілі і засоби їх досягнення схожі. Незважаючи на структурне різноманіття, загальні елементи мають і спеціалізовані відомства.

Зокрема, в США можливість призначення пробації передбачається законодавством федерації і всіх штатів в якості альтернативи позбавлення волі. Нерідко пробація включається в систему покарань, оскільки за своєю суворістю вона іноді нічим не відрізняється від ряду інших. Наприклад, в деяких штатах набула поширення така міра, як електронний моніторинг або електронний контроль. Він припускає обов’язок засудженого не залишати свій будинок протягом певного періоду часу або в певні години вдень або вночі, за винятком робочого часу, якщо засуджений працює або підшукує роботу. Виконання такого обов’язку нерідко є однією з умов пробації або умовно-дострокового звільнення.

У сучасній Японії інститут пробації займає дуже гідне місце в системі заходів попередження злочинності. Японська пробація поєднує в собі “західні” риси і особливості національних традицій профілактики соціально-небезпечної поведінки. Представляється, що інститут пробації в Японії в даний час має міцні корені і невіддільний від її правової системи. Очевидно, що низький рівень злочинності в країні багато в чому залежить від успішного функціонування механізмів соціального контролю в суспільстві. Серед цих механізмів дуже цінним є досвід пробації, в якому, безсумнівно, переважають позитивні риси розвитку.

Інститут пробації передбачений і в кримінальному праві Швеції. При чому він має свої характерні особливості і регламентований в КК Швеції досить докладно. Пробація може бути призначена як самостійна кримінально-правова міра в тих випадках, коли суд дійде висновку, що покарання у вигляді штрафу недостатньо. Разом з тим, пробація як комплекс специфічних заходів може супроводжувати умовно-дострокове звільнення.

Впровадження пробації в Україні може стати одним з найбільш результативних кроків на шляху до євроінтеграції в цілому та гуманізації державної політики у сфері виконання покарань зокрема. Проте впровадження даних нововведень вимагає грунтовного підходу, щоб новий інститут пробації дійсно вніс суттєві зміни, а не дублював стару систему виконання покарань з випробуванням.

Інфосправка

Станом на 1.10.2013 кримінально-виконавча інспекція виконує кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі, щодо 125,6 тис. осіб, у т. ч.:

  • у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю – 9767 чоловік;
  • у вигляді безкоштовних громадських робіт за місцем проживання – 2811 чоловік;
  • у вигляді виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням частки заробітної плати в дохід держави – 5158 осіб;
  • звільнених від відбування покарання з випробуванням, на яких судом можуть покладатися додаткові обов’язки – 107791 осіб. З числа зазначених вище засуджених 3619 – неповнолітні.

Автор: Анна Шульгіна
Джерело: Судово-юридична газета
Стаття опублікована у п`ятниця, 01.11.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


чотири + = 11

--


Календар публікацій

Листопад 2013
П В С Ч П С Н
« Жов   Гру »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930