Чи нараховуються інфляційні втрати, якщо повернення боргу прострочено всього на кілька днів?

Існує неоднакова судова практика щодо визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції в тих випадках, коли з часу прострочення платежу пройшло менше половини місяця. Як наслідок, в одних випадках кредитори отримують компенсацію, а в інших – ні.

Компенсація втрат

Відповідно до п.1 оглядового листа ВГС від 26.07.2002 № 01-8/870 офіційний індекс інфляції, який розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Суди господарської юрисдикції перебувають в епіцентрі всіх соціальних проблем суспільства, а судовий захист господарських відносин була і залишається одним з ключових чинників становлення і розвитку економіки. Крізь призму рішень цих судів сьогодні можна найбільш повно побачити, як інфляція впливає на господарські відносини і, зокрема, які проблеми виникають у судовій практиці при застосуванні індексу інфляції.

У ч.2 ст.625 Цивільного кодексу зазначається, що «боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення».

Вперше норма аналогічного змісту з’явилася в системі українського законодавства в 1999 р., коли Верховна Рада законом №1136-XIV внесла зміни до ст.214 ЦК УРСР 1963

Незважаючи на те що до 1999 р. законодавством окремо не був передбачений обов’язок боржника відшкодовувати кредиторові збитки, пов’язані з інфляцією, господарські суди задовольняли відповідні вимоги. Так, Вищий арбітражний (господарський) суд в абз.6 п.4 роз’яснень «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки» від 30.03.95 №02-5/218 рекомендував судам при вирішенні відповідних справ виходити з того, що відшкодуванню підлягають фактичні збитки (прямі і упущена вигода), розмір яких залежить від умов інфляції. Проте в кожному конкретному випадку позивач повинен був довести, наскільки інфляція вплинула на розмір заподіяних йому збитків та які заходи він прийняв для їх зменшення.

Прогалина в праві

Необхідність впорядкування відносин, пов’язаних з відшкодуванням боржником кредитору інфляційних втрат, виникла задовго до того, як законодавець у ст.214 ЦК УРСР врегулював це питання.

Першим, хто не тільки побачив відповідну прогалину в праві, а й спробував якісно її заповнити, був ВС (див. лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 3.04.97 №62-97р). Хоча рішення цього питання є виключною компетенцією ВР, Суду вдалося дати дуже змістовні та логічні роз’яснення.

Незважаючи на врегулювання даного питання в ст.214 ЦК УРСР (надалі норма була перенесена в ч.2 ст.625 ЦК), робота законодавчого органу виявилася недостатньо ефективною, не були вирішені всі виявлені наукою та судовою практикою проблеми, пов’язані з відшкодуванням боржником кредитору інфляційних втрат. Зокрема, цивільне законодавство не отримало відповіді на питання: як правильно розраховується індекс інфляції,чи нараховуються інфляційні втрати, якщо прострочення оплати становило менше половини місяця?

У зв’язку з цим суди продовжували застосовувати роз’яснення ВС, викладені у вищезгаданому листі. Згідно з ними при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка платиться з 1-го по 15-й день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16-го по 31-й день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Думка «господарників»

У постанові від 12.06.2013 №5023/10324/11 ВГС дійшов висновку, що ст.625 ЦК передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі проміжки часу, а в цілому за весь період прострочення, тому якщо індекс інфляції в окремі періоди менше 1 і може мати при цьому економічну назву «дефляція», то це не змінює правову природу явища. Пропуск навіть одного місяця неприпустимий, тому що при цьому зруйнувався б весь ланцюг розрахунків.

Отже, якщо кредитор вимагає стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, суд має брати до уваги індекс інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше 1, хоча сума боргу в цей час зменшується.

Згідно з наказом Держкомстату «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін» від 27.07.2007 №265 розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних) індексів.

У своїх рішеннях ВГС неодноразово зазначав, що індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання. Індекс вираховується Держкомстатом, і мінімальний період його визначення становить місяць, тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на певний Держкомстатом індекс інфляції за період прострочення. Як приклад можна привести постанови ВГС від 27.10.2010 № 6/92-38, від 19.01.2011 № 4/54-10-1818, від 15.02.2012 № 5021/1596/2011 і від 10.07.2013 № 5002-33 / 4081-2012.

Отже, в багатьох рішеннях ВГС дійшов висновку, що інфляційних втрат немає, якщо прострочення по спірному платежу мало місце за менший період, ніж місяць. Однак така практика вищого спеціалізованого суду не є однорідною.

Альтернативна позиція

Відповідно до викладеної ВС в листі № 62-97р правової позиції сума боргу, яка платиться з 1-го по 15-й день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця. Якщо ж сума боргу сплачується з 16-го по 31-й день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Проаналізувавши роз’яснення найвищого судового органу, господарські суди дійшли висновку, що інфляційні втрати підлягають нарахуванню навіть у тому випадку, якщо прострочення по спірному платежу мало місце за менший період, ніж місяць. Такі висновки, на перший погляд, узгоджуються з приписами ст.625 ЦК, згідно з якими інфляційні втрати можуть бути стягнуті за весь час прострочення боржником грошового зобов’язання.

ВГС також неодноразово підтримував наведену позицію ВС, наприклад у постановах від 1.02.2012 № 15/065-11 і від 10.07.2013 № 923/125/13-г. Однак така позиція касаційної інстанції йде врозріз з її висновками щодо інших справ і не відповідає наведеному в п.2 інформаційного листа «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928 / 2012. У цьому листі ВГС, аналізуючи запропонований ВС в листі № 62-97р порядок розрахунку індексу інфляції, дійшов висновку, що, якщо погашення заборгованості здійснено з 1-го по 15-й день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го по 31-й день, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця. Відповідні висновки містяться, наприклад, в постанові ВГС від 10.07.2013 № 923/117/13-г.

Правові висновки, викладені в листах ВС і ВГС, якими останні створили орієнтири в правозастосуванні для судів нижчих інстанцій, відрізняються і призводять до неоднакового застосування норми матеріального права.

На нашу думку, зміст ч.2 ст.625 ЦК не може розумітися ширше свого буквально текстового вираження – законодавець ставив метою гарантувати право на відшкодування, а не розкрити все різноманіття можливих життєвих ситуацій. У таких випадках все вирішується казуальним тлумаченням судових органів. Проте в даному випадку своє слово повинен сказати законодавець, який шляхом внесення змін до ст.625 ЦК може дати відповідь на питання, як правильно розраховується індекс інфляції і, зокрема, чи нараховуються інфляційні втрати, якщо прострочення оплати становило менше половини місяця.

Автор: Оксана Марченко, суддя Господарського суду м.Києва, Андрій Потьомкін, науковий радник Юридичної групи LCF
Джерело: Закон і Бізнес
Стаття опублікована у середа, 04.12.2013, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ шість = 8

--


Календар публікацій

Грудень 2013
П В С Ч П С Н
« Лис   Січ »
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031