Позовна давність: поняття, види, обчислення, наслідки пропуску

Сьогодні prostopravo.com.ua вирішив відповісти на найпоширеніші запитання відвідувачів форуму про позовну давність: що це таке, якою вона буває, як обчислюється і які наслідки її пропуску.

Що таке позовна давність

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відразу обмовимося: заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, закінчення позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо ж суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Крім того, особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Водночас, із закінченням позовної давності по основній вимозі вважається, що позовна давність спливла і по додатковій вимозі (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Статтею 268 ЦКУ передбачено ряд вимог, на які позовна давність не поширюється, а саме:

  1. на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
  2. на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
  3. на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, крім випадків заподіяння такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію;
  4. на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
  5. на вимогу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, щодо виконання зобов’язань, що випливають із Закону України “Про державний матеріальний резерв”;

Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

Види позовної давності

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦКУ). Водночас, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

  1. про стягнення неустойки (штрафу, пені);
  2. про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про ці відомості.
  3. про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 ЦКУ);
  4. у зв’язку з недоліками проданого товару (стаття 681 ЦКУ);
  5. про розірвання договору дарування (стаття 728 ЦКУ);
  6. у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 ЦКУ);
  7. про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 ЦКУ).

Позовна давність, встановлена ​​законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Такий договір укладається у письмовій формі. Подібна умова часто включається в договір кредитування банком або іншою фінансовою установою.

Водночас, позовна давність, встановлена ​​законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Обчислення позовної давності

Перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано її початок.

Строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, визначений місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем ​​закінчення строку є перший за ним робочий день.

Термін позовної давності не вважається пропущеним, якщо заяву подано до закінчення останнього дня строку.

Письмові заяви та повідомлення, подані до установ зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що подані вчасно.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Початок перебігу позовної давності

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, стаття 261 ЦКУ встановлює спеціальні правила початку обчислення позовної давності для деяких видів вимог.

Так, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося її виконання. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається після закінчення терміну виконання.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Так, наприклад, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Термін позовної давності в цьому випадку починає текти з того дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про повернення позики. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, обчислення позовної давності починається після закінчення цього терміну.

За регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається з дня виконання основного зобов’язання.

Заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Зупинення перебігу позовної давності

Перебіг позовної давності зупиняється:

  1. якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
  2. у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
  3. у разі призупинення дії закону чи іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
  4. якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення вищевказаних обставин, перебіг позовної давності зупиняється на весь час їх існування.

З дня припинення обставин, що стали підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинки.

Переривання перебігу позовної давності

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого зобов’язання.

Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, правом на яке володіє позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду

Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності!

Якщо суд залишив без розгляду позов, пред’явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред’явлення позову до набрання законної сили судового рішення, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо частина строку, менше, ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців.

Автор: Катерина Гутгарц
Джерело: Prostopravo.com.ua
Стаття опублікована у вівторок, 14.01.2014, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


2 × = шістнадцять

--


Календар публікацій

Січень 2014
П В С Ч П С Н
« Гру   Лют »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031