Правові засади здійснення волонтерської діяльності

З кожним днем на вулицях міст більшає людей з прозорими скринями, які збирають грошові кошти на різноманітні потреби: на лікування тяжкохворих, для біженців, на армію тощо. Кидаючи купюри у скриню, не кожен замислюється над тим, куди саме підуть ті гроші – на благу справу чи до кишені шахраїв.

Волонтерська діяльність регулюється  Законом України «Про волонтерську діяльність» (далі – Закон), і  охоплює наступні напрямки:

  • надання волонтерської     допомоги    з    метою    підтримки малозабезпечених,    безробітних,     багатодітних,     бездомних, безпритульних, осіб, що потребують соціальної реабілітації;
  •  здійснення догляду за хворими,  інвалідами, одинокими, людьми похилого  віку  та  іншими  особами,  які  через   свої   фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги;
  •  надання допомоги   громадянам,   які   постраждали  внаслідок стихійного лиха,  екологічних,  техногенних та інших катастроф,  у результаті  соціальних  конфліктів,  нещасних  випадків,  а  також жертвам злочинів, біженцям;
  • надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;
  •  проведення заходів,   пов’язаних   з  охороною  навколишнього природного   середовища,    збереженням    культурної    спадщини, історико-культурного середовища,  пам’яток  історії  та  культури, місць поховання;
  •  сприяння проведенню  заходів  національного  та  міжнародного значення, пов’язаних з організацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів;
  • надання волонтерської  допомоги  для   ліквідації   наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
  •  надання волонтерської   допомоги   за  іншими  напрямами,  не забороненими законодавством.

В ст.1 Закону сформульовано, що волонтерська  діяльність  -   добровільна,   безкорислива, соціально  спрямована,  неприбуткова  діяльність,  що здійснюється волонтерами  та  волонтерськими   організаціями   шляхом   надання волонтерської допомоги, а волонтерська допомога -  роботи  та  послуги,  що  безоплатно виконуються    і    надаються    волонтерами   та   волонтерськими організаціями.

 Волонтерська діяльність є формою благодійництва. Дана діяльність    ґрунтується   на   принципах законності,  гуманності,  рівності, добровільності, безоплатності, безкорисливості, неприбутковості.  Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що має одноразовий характер або здійснюється на основі сімейних,  дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю.

Отже, відповідно до Закону волонтерська діяльність може здійснюватися як волонтерськими організаціями,  так  і власне волонтерами.

Волонтерська  організація  – юридична особа,  яка здійснює свою діяльність без мети  одержання  прибутку  і  отримала  статус волонтерської згідно з вимогами вище згаданого Закону.  Волонтерська  організація  забезпечує залучення волонтерів для надання ними волонтерської допомоги шляхом  укладання  з  ними договорів про провадження волонтерської діяльності. Така  організація   може   надавати  волонтерську допомогу шляхом залучення осіб,  які перебувають з нею у  трудових відносинах або є її членами.

Надання юридичній особі статусу волонтерської організації здійснюється відповідно до статті 6 Закону України „Про волонтерську діяльність” центральним  органом  виконавчої   влади   у   сфері волонтерської  діяльності. Згідно з Указом Президента України  від 2 вересня 2013 року № 472/2013 „Про внесення змін до деяких указів Президента України щодо волонтерської діяльності”   центральним  органом  виконавчої влади   у   сфері волонтерської  діяльності  є  Міністерство соціальної політики України.

Волонтерська організація має право: провадити волонтерську та іншу неприбуткову діяльність; залучати волонтерів для здійснення волонтерської діяльності;   отримувати кошти  та  інше майно для здійснення волонтерської діяльності;  використовувати у  своєму   найменуванні   та   волонтерській діяльності слова “волонтерська організація”;  самостійно визначати    напрями    здійснення   волонтерської діяльності;  набувати інші права, передбачені законом.  Зобов’язання волонтерської організації: забезпечувати волонтерам безпечні  та  належні  для  життя  і здоров’я умови надання волонтерської допомоги; здійснювати підготовку волонтерів (за необхідності);   відшкодовувати прямі     збитки,     завдані    волонтерською організацією в разі одностороннього розірвання  нею  договору  про надання   волонтерської   допомоги,   якщо   інше  не  передбачено договором; відшкодовувати моральну  та  майнову  шкоду,  що   спричинена внаслідок  здійснення нею волонтерської діяльності,  відповідно до закону;  відшкодовувати волонтерам витрати,  пов’язані з наданням ними волонтерської допомоги, передбачені статтею 11 цього Закону; страхувати волонтерів   відповідно  до  Закону  України  “Про страхування” (страхування життя і здоров’я волонтерів на період надання волонтерської допомоги); дотримуватися правового   режиму   інформації   з   обмеженим доступом; забезпечувати вільний  доступ  до  інформації,  що стосується здійснення нею волонтерської діяльності.

Законодавчо визначено, що  волонтером  може бути фізична особа,  яка досягла вісімнадцятирічного віку   і  здійснює  волонтерську  діяльність  на  добровільній  та безоплатній основі. Волонтерами можуть бути громадяни України,  іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, а також громадяни України віком від шістнадцяти років,  якщо  вони здійснюють   волонтерську  діяльність  на  території  України,  за письмовою   згодою   одного   з   батьків   (усиновлювачів)    або піклувальника.   

 Волонтери   надають   волонтерську  допомогу  на  підставі договору про провадження волонтерської  діяльності,  укладеного  з волонтерською організацією.

Волонтерськими організаціями можуть видаватися посвідчення волонтера.

Фінансові  надходження  від  фізичних  та  юридичних  осіб використовуються  на  здійснення конкретних напрямів волонтерської діяльності,  передбачених  статутом   (положенням)   волонтерської організації.

Варто пам’ятати, що волонтерські   організації,   які   отримують   кошти   на провадження волонтерської діяльності,  на письмову вимогу фізичних та юридичних осіб,  які надають кошти для здійснення такої діяльності, зобов’язані надавати звіт про цільове використання цих коштів у строки та в порядку, установлені цими особами.

Підкреслюємо, що волонтерська діяльність здійснюється за умови укладення наступних договорів, що укладаються виключно в письмовій формі: договір про провадження волонтерської діяльності та договір  про  надання  волонтерської  допомоги  одна сторона.

За договором про провадження волонтерської діяльності одна сторона  (волонтер)  зобов’язується  за  завданням  другої сторони (волонтерської   організації)   особисто    безоплатно    надавати волонтерську  допомогу  її  отримувачам  протягом  установленого в договорі строку,  а волонтерська організація зобов’язується надати волонтеру   можливість   здійснювати  волонтерську  діяльність  та відшкодовувати волонтеру витрати, пов’язані з виконанням договору.

За  договором  про  надання  волонтерської  допомоги  одна сторона (волонтерська організація) зобов’язана надавати на користь іншої сторони (отримувача) визначені в договорі види волонтерської допомоги  шляхом  залучення  до  виконання   волонтерів   протягом встановленого в договорі строку, а отримувач зобов’язаний прийняти волонтерську допомогу.

Нині для сотні псевдоволонтерів збір грошових  коштів став  постійним заробітком. Аби не потрапити на гачок аферистів, не варто бути занадто довірливими: перед тим як жертвувати власні кошти, треба перевірити особу, яка звертається з проханням про допомогу.

Кожен справжній волонтер повинен мати при собі посвідчення з печаткою та підписом директора, а також контактною інформацією про організацію, в якій він зареєстрований. До того ж між ним та організацією обов’язково укладається  договір, про який ми  згадували вище.

Інформація про волонтерів і волонтерську діяльність є відкритою, а тому кожен може перевірити законність здійснення волонтерської діяльності відповідною особою.

У разі відсутності документів, при виникненні сумнівів у їхній справжності чи за підозри у шахрайстві слід звернутися до працівників міліції і вказати на таку особу.

Статтею 190 Кримінального кодексу України за шахрайство  передбачено покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів, виправними роботами на строк до двох років, обмеженням волі до трьох років,  позбавленням волі до трьох років, а в деяких випадках – позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. У кожному окремому випадку покарання визначає суд.

Крім того,  сьогодні розповсюджений збір волонтерами благодійних пожертв на свої власні карткові рахунки. При цьому такі волонтери не здогадуються, що за будь-яку зібрану суму на власних карткових рахунках, яка перевищує 1710 грн., вони мають на початку наступного року сплатити податок на дохід -15%  від зібраних грошей.

Сподіваємося, що  дана стаття стане в нагоді читачам, дасть потрібні знання аби не  порушувати закон при зайнятті волонтерською справою,  і не стати ошуканими псевдоволонтерами.

Стаття опублікована у четвер, 13.11.2014, у категорії Закони, Суспільство. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ 3 = сім

--


Календар публікацій

Листопад 2014
П В С Ч П С Н
« Жов   Гру »
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930