Як відрізнити нечесну «фінансову піраміду» від чесної «пірамідальної схеми»

«Пірамідальним схемам» властива плата за можливість одержання окремим учасником компенсації за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Свого часу громадяни дуже активно брали участь у різних схемах придбання автомобілів. Суть цієї схеми була такою: учасники, які відгукнулися на рекламу, укладали договір з юрособою на придбання автомобіля на умовах поступової сплати його вартості протягом певного часу (строку дії договору). Далі, як правило, таких людей розподіляли за групами та створювали фонд цієї групи за рахунок внесків її учасників. І згодом особа, яка виконала умови договору, мала право на отримання автомобіля.

У різних юросіб схеми були різними. Одні давали право на отримання авто лише після оплати його повної вартості, інші ― тому учасникові групи, який на певний момент сплатив найбільшу суму внесків. При цьому отримання автомобіля не звільняло власника від обов’язку погашення його остаточної вартості.

Оскільки юрособи, які пропонували такі схеми, мали ліцензію на надання фінансових послуг щодо придбання товарів у групах (п. 11-1 ч. 1 ст. 4 Закону про фінпослуги), виникає запитання: чи є така діяльність послугою на придбання права за рахунок коштів, залучених іншими учасниками групи, чи це діяльність з організації «фінансової піраміди»?

Як правило, умовами договорів у таких схемах передбачається як порядок внесення коштів, так і їх повернення, порядок передачі автомобіля учасникові, який виконав всі умови договору, тощо.

Отже, фактично йдеться про товарність схеми (або назвемо її чесною «пірамідальною схемою»), тобто надання споживачеві товару в обмін на внесені ним кошти. Адже за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них. У підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш «активними», за умови виконання ними умов договору.

Якщо говорити про нечесні «пірамідальні схеми» (або так звані «фінансові піраміди»), то хоча їх визначення немає у чинному законодавстві, все ж до її основних ознак можна віднести:

1) здійснення оплати за можливість одержання учасником компенсації;

2) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми;

3) відсутність продажу або споживання товару.

Таким «пірамідальним схемам» властива плата за можливість одержання окремим учасником компенсації за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів. Такі схеми вводять в оману та здійснюються з використанням нечесної підприємницької практики (див. Постанову ВСУ від 11.09.2013 р. №6-40цс13)

Тому угоди, укладені у межах системи придбання товарів у групах, не є утворенням та розвитком нечесних «пірамідальних схем» у розумінні п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». І якщо учасник групи більше не хоче брати участь у такий схемі, то слід скористатись умовами договору та повернути кошти. Спроби визнати такі договори недійсними у суді не мають підтримки. Хоча мусимо визнати, що такі схеми мають досить великий ризик, адже придбання автомобілів залежить як від активності всіх учасників групи, так і від стабільності самої фінустанови (Постанова ВСУ від 03.09.2014 р. №6-98цс14).

Джерело:«Дебет-Кредит»

Стаття опублікована у п`ятниця, 19.12.2014, у категорії Судова практика, Суспільство. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


дев'ять × = 63

--


Календар публікацій

Грудень 2014
П В С Ч П С Н
« Лис   Січ »
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031