Про податок на нерухомість: зміни у 2015 році

Податкова реформа, розпочата в кінці 2014 року, маючи ціль наповнення місцевих  бюджетів, внесла суттєві корективи в систему оподаткування. Зміни податкового законодавства щодо умов сплати податку на нерухомість більшість фізичних осіб відчують лише наступного року. Це пов’язано з тим, що базовим періодом сплати та нарахування податку на нерухоме майно є календарний рік.

Цього року платитимуть цей податок тільки власники, які мали об’єкти нерухомості протягом минулого 2014 року і не користувалися чинною тоді пільгою з оплати податку. Нагадаємо: власники квартир до 120 квадратних метрів, власники будинків до 250 квадратних метрів та власники одночасно квартир і будинків до 370 квадратних метрів звільнялися від сплати податку на нерухоме майно, а власники однієї дачі або садового будинку взагалі не мали платити податку на нерухомість.

А юридичні особи сплачуватимуть у поточному році цей податок по-новому, відповідно до внесених у законодавство змін, які набули чинності з 01.01.2015 року (Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи”). Далі зупинимося детальніше на податку на нерухомість.

Згідно зi ст. 266  Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до нового законодавства не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Варто зазначити, що місцеві органи влади  отримали  право збільшувати розмір пільгової  площі, що не підпадає під оподаткування.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Тільки до 2016 року ставка податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, обмежена 1% від суми мінімальної заробітної плати за кожен метр площі нерухомості.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, а юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Стаття опублікована у понеділок, 19.01.2015, у категорії Закони, Новини законодавства, Рекомендовані. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ чотири = 12

--


Календар публікацій

Січень 2015
П В С Ч П С Н
« Гру   Лют »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031