Підприємці без РРО: закон набрав чинності

23 липня набрав чинності Закон, згідно з яким підприємці 1 групи, а також 2 і 3 груп єдиного податку з доходом до 1 млн грн звільнені від обов’язку застосування РРО.

Закон України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» сьогодні опублікований в “Голосі України” №131 і відповідно відсьогодні, 23 липня, набув чинності.

Що змінив цей Закон?

1) дозволено не застосовувати РРО платникам єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення застосування РРО є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

 2)  виключено норму щодо обовязкового зберігання в КОРО фіскальних чеків (для госпуб’єктів, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу);

 3) вимоги щодо:

ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації,

здійснення продажу лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку,

забезпечення  відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

 не поширюються  на  підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ;

 4) госпуб’єкти, які здійснюють розрахункові операції, повинні вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування.

 У разі  виявлення  несправностей  РРО,  а  також пошкодження  засобів контролю  протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, потрібно:

письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування,

протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому госпсуб’єкт зареєстрований платником податків.

 На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 7 робочих днів (раніше ще було уточнення -72 годин), вимкнення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням резервного РРО.

 5) виключено норму, згідно з якою облік товарних запасів ФОП повинен був вести у порядку, визначеному чинним законодавством, а юрособа (її філія, відділення) – у порядку, визначеному НП(С)БО (стаття 6 Закону про РРО);

 6) уточнено, що РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім:

операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;

операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів;

 7) не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються госпсуб’єктом, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів).

 Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Держреєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити його доопрацювання.

 8) Центри сервісного обслуговування, серед іншого, зобов’язані у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів. У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО центри зобовязані не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО. За порушення цієї норми Центрам загрожують фінансові санкції у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

 9) Звільняються від санкцій за порушення вимог Закону про РРО:

 - до 1 липня 2015 року – госпсуб’єкти:

при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

 При цьому санкції  у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій, включених до Держреєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі реєстратори до 1 січня 2016 року;

 - до 1 січня 2016 року – госпсуб’єкти при виконанні операцій:

купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків,

комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування.

 Законом також уточнено терміни “реєстратор розрахункових операції”, “вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор”, “постачальник”, “програмно-технічний комплекс самообслуговування”.

 Кабміну доручено до 1 вересня 2015 року затвердити Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 ПКУ.

 Джерело: «Дебет-Кредит»

Стаття опублікована у п`ятниця, 24.07.2015, у категорії Закони, Новини законодавства, Підприємництво. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


2 × = шість

--


Календар публікацій

Липень 2015
П В С Ч П С Н
« Чер   Сер »
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031