Строки звернення до суду з трудових спорів і порядок відновлення в разі їх пропуску

Стаття 233 КЗпП встановлює строки звернення з вирішення трудових спорів в районний, районний у місті, міського чи міськрайонного суду.

Зазначені терміни є нічим іншим, як спеціальними термінами позовної давності. Ст. 256 Цивільного кодексу України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У свою чергу, згідно зі ст. 251 ГК України строком є ​​певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Якщо ст. 257 ГК України встановлює загальний для цивільно – правових відносин термін позовної давності в три роки, то ст. 233 КЗпП України вводить для звернення до суду за вирішенням трудових спорів максимально скорочені терміни, а саме:

  • для працівників у спорах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки;
  • для працівників з інших трудових спорах – тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
  • для власника або уповноваженого ним органу у спорах про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації – один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У свою чергу, ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює місячний термін для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Для оскарження до суду рішення комісії по трудових спорах (КТС) працівником або роботодавцем в. 228 КЗпП України встановлює десятиденний строк з дня вручення позивачу виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Зазначені строки звернення до суду застосовуються виключно щодо спорів, які за своєю юридичною природою відносяться до трудового права. Якщо ж відносини між сторонами спору є цивільно – правовими, застосовуються строки позовної давності, встановлені ЦК України.

Пропуск місячного або тримісячного строку звернення до суду без поважних причин є підставою для відмови в позові. За загальним правилом, установленим ст. 73 Цивільного процесуального кодексу України, суд поновлює або продляает термін, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Тобто для судового захисту порушеного права в разі пропуску процесуального строку необхідно, щоб позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, і щоб суд визнав термін пропущеним з поважних причин і відновив його. Клопотання про поновлення пропущеного строку подається до суду одночасно з позовною заявою. У прохальній частині самої позовної заяви доцільно вказати прохання про поновлення пропущеного строку.

Говорячи про оскарження рішення комісії по трудових спорах, КЗпП зазначає, що пропуск десятиденного строку оскарження не є підставою для відмови в прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може відновити цей строк і розглянути спір по суті. У разі, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах (ст. 228).

Роз’яснюючи законодавчі норми щодо пропуску та поновлення строків звернення до суду, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” зазначається, що суд в кожному випадку зобов’язаний перевірити і обговорити причини пропуску строків, а також вказати в рішенні мотиви, чому він відновлює або вважає неможливим відновити порушений термін.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного терміну в позові може бути відмовлено в зв’язку з безпідставністю вимог, зазначена постанова Пленуму зобов’язує суди з’ясовувати не тільки причини пропуску терміну, але і всі обставини справи, права та обов’язки сторін. При пропуску десятиденного строку оскарження рішення КТС без поважних причин немає необхідності в з’ясуванні інших обставин справи.

Підсумовуючи викладене, при зверненні до суду для вирішення трудового спору позивачеві необхідно:

  • переконатися, що суперечка з юридичного характеру відноситься до категорії трудових, а відповідні відносини регулюються КЗпП України та іншими актами трудового законодавства;
  • встановити, які строки звернення до суду застосовуються до позовних вимог (при цьому до різних вимог можуть застосовуватися різні терміни, наприклад вимоги про поновлення на посаді – місячний термін, а вимоги про відшкодування заподіяної при цьому моральної шкоди – тримісячний.
  • в разі пропуску строку звернення до суду додати до позовної заяви клопотання про його відновлення, привівши докази поважності причин пропуску.

Автор: Завідувач сектору юридичного забезпечення Управління Держпраці в Кіровоградській області Марина Бакаєва

Джерело: http://kr.dsp.gov.ua/index.php/1569-zp040816

Стаття опублікована у вівторок, 09.08.2016, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


вісім + 8 =

--


Календар публікацій

Серпень 2016
П В С Ч П С Н
« Лип   Вер »
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031