ОРЕНДА АВТОМОБІЛЯ ПРАЦІВНИКА ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наймання автомобілів юридичними особами у своїх працівників широко поширене у наш час. Такі правовідносини оформляють договором оренди автомобіля.

Застосовуючи цей варіант, окремо оформлюють трудові відносини з працівником і окремо – наданий в оренду автомобіль. Наданий в оренду автомобіль оформлюють письмовим договором найму (оренди), який підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦКУ).
Це правило діє, якщо одна зі сторін договору є фізособою – непідприємцем.

Договір оренди повинен обов’язково містити істотні умови (ст. 284 ГКУ):

– назву об’єкта оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
– строк, на який укладається договір оренди;
– розмір орендної плати з урахуванням її індексації;
– порядок використання амортизаційних відрахувань;
– порядок відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Якщо працівник, який передає автомобіль в оренду, бажає бути на підприємстві єдиним водієм цього автомобіля, в договорі слід про це вказати. Якщо ж цього не буде зроблено, підприємство-орендар матиме право передати орендований автомобіль будь-якому водієві на власний розсуд. Передають автомобіль в оренду та повертають з оренди, оформляючи Акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), затверджений наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352.

При укладанні договору оренди автомобіль переходить у володіння підприємства. Тобто в позаробочий час працівник-орендодавець не матиме права користуватися автомобілем для особистих потреб, підприємство-орендар повинно забезпечувати стоянку, зберігання та охорону автомобіля (окремі позиції можна визначати індивідуально в договорі оренди).

Витрати на страхуванн автомобіля несе підприємство; якщо завдано шкоди третім особам під час експлуатації автомобіля, за її відшкодування відповідатиме підприємство. До того ж на час оренди потрібно буде оформити тимчасовий реєстраційний талон на підприємство в органах Державної автоінспекції (п. 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388). Обійтися без тимчасового реєстраційного талона можна в тому випадку, коли орендодавець працює водієм на йьому є автомобілі. Підприємство зобов’язане забезпечити передрейсовий медогляд водія.

Договір оренди дає платнику податків низку переваг. Адже підприємство має право на включення в податкові витрати не лише вартості оренди , але й вартості обслуговування орендованого майна. Окрім цього, якщо об’єктом оренди є основний засіб, підприємство вправі збільшити податкові витрати на вартість ремонту такого об’єкту і навіть створити окремий об’єкт основних засобів.Заперечень зі сторони податківців щодо податкових витрат не буде. Тільки не забувайте, що для того щоб віднести ремонт орендованих основних засобів до витрат, договір оренди повинен містити обов’язок або передбачати право орендаря здійснювати ремонти та/або поліпшення об’єкта оперативної оренди (лізингу).

Сума оплати за договором оренди включається в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізособи як винагорода, нарахована (виплачена) відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 ПКУ).

Хоча дохід працівника отриманий у рамках цивільно-правового договору, нараховувати та/або утримувати ЄСВ не потрібно, адже винагорода виплачується не за виконання робіт (надання послуг), а за користування майном фізособи.

З 2015 року об’єкт обкладення військовим збором суттєво розширено. Тепер під оподаткування потрапляють усі доходи, визначені в ст. 163 ПКУ. Інакше кажучи, якщо дохід є об’єктом обкладення для податку на доходи, з нього потрібно сплачувати й військовий збір. Із цього робимо висновок: із виплат за договорами оренди потрібно утримувати 1,5% військового збору.

Таким чином, з точки зору оподаткування договір оренди набагато вигідніший і безпечніший, оскільки не буде претензій зі сторони контролюючих органів. Проте працівники не завжди бажають його укладати, тому що втрачають право вільно користуватися своїм майном. У договорі оренди можна передбачити, що майно надається в користування (оренду) лише в робочий час, після чого знову повертається працівнику (принаймні ЦКУ не містить заборони щодо цього). Однак, кожну передачу майна в користування підприємству та його повернення працівнику потрібно оформлювати актом приймання-передачі, а це — два «зайвих папірці» на день.

 

 

Стаття опублікована у п`ятниця, 10.11.2017, у категорії Новини законодавства. Ви можете пропустити до кінця і залишити відповідь. Pinging в даний час не допускається.

Написати відповідь


+ 3 = одинадцять

--


Календар публікацій

Листопад 2017
П В С Ч П С Н
« Вер    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930