НОВИЙ ЗАКОН «ПРО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ТА ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ»

Корпоративна реформа в Україні дійшла до свого логічного завершення.

06 лютого 2018 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який підписано Головою Верховної Ради України 20 лютого 2018 року та направлено Президенту України на підпис. Даний Закон суттєво відрізняється від положень закріплених Законом України «Про господарські товариства».

Так, у відповідності до нового Закону, кількісний склад учасників товариства не буде обмежуватись. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» , «безвідклична довіреність», «договір про творення товариства».

Відповідно до Закону, метою корпоративного договору є врегулювання відносин між учасниками товариства з питань, які виникають чи можуть виникнути під час реалізації такими учасниками своїх прав та обов’язків. На виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасника, який є стороною корпоративного договору, може видаватись безвідклична довіреність, яка підлягає нотаріальному посвідченню. Така довіреність є дійсною до виконання мети, для якої її було видано, і може бути скасована лише за згодою її представника або у випадках, які прямо передбачені цією довіреністю.

Метою договору про створення товарситва є забезпечення виконання учасниками-засновниками всіх домовленостей досягнутих між ними щодо створення товариства, розміру статутного капіталу, часток у статутному капіталі кожного з учасників, строків та порядку винесення вкладів та інших умов. Даний договір діє до дня державної реєстрації, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.

Законом зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників.

Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише:

1) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.

Щодо збільшення статутного капіталу, новий Закон передбачає таке збільшення шляхом внесення додаткових вкладів  та  без додаткових вкладів, за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. При збільшені статутного капіталу без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення їхніх часток у статутному капіталі не змінюється. У випадку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, таке збільшення може здійснюватися як учасниками товариства так і третіми особами. При чому учасники мають переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до їх часток у статутному капіталі. Лише після реалізації всіма учасниками або відмови від реалізації свого переважного права, треті особи та учасники, які бажають здійснити додаткові вклади понад суму їх часток у статутному капіталі, можуть здійснити додаткові вклади в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками вкладів, які скористалися своїм переважним правом, якщо інше не передбачене статутом. Також, передбачається можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу, цей договір виконує роль певної гарантії для його сторін до моменту фактичного внесення вкладу і забезпечує виконання домовленостей між сторонами.

Положення щодо переважного права учасників товариства на придбання частки іншого учасника, в новому Законі прописані більш детально ніж в Законі України «Про господарські товариства», зокрема вказується, якщо жоден з учасників протягом 30 днів з дати отримання письмового повідомлення про намір учасника продати свою частку не повідомів письмово про свій намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник надав свою згоду на продаж такої частки на  31 день з дати отримання письмового повідомлення. Зазначається, що переважне право не застосовується у разі, якщо інший порядок визначено в статуті, якщо це передбачено корпоративним договором, а також у разі продажу частки на аукціоні.

Законом зменшено строк на звернення кредиторів до товариства у зв’язку з зменшенням статутного капіталу, цей строк тепер становить 30 днів і відраховується від моменту отримання письмового повідомлення кредитором.

Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. У будь-який час без згоди інших учасників може вийти лише учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків. Щодо учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою інших  учасників товариства.

Нормами нового закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасників  з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Положеннями Закону закріплюється ряд рішень загальних зборів учасників, які мають прийматися:

одностайно :затвердження грошової оцінки негрошового вкладу, перерозподіл часток між учасниками товариства, створення інших органів товариства, прийняття рішення про придбання товариством частки учасника,

- ¾ голосів : внесення змін до статуту, зміна розміру статутного капіталу, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання

- більшістю голосів.

Новелою Закону є участі у загальних зборах шляхом  заочного голосування та прийняття рішення загальних зборів учасників шляхом опитування. При заочному голосуванні справжність підпису учасника товариства засвідчується нотаріально. Закон встановлює обмеження щодо рішень, які приймаються шляхом опитування, зокрема не можуть прийматись шляхом опитування рішення про внесення змін до статуту, про ліквідацію товариства, злиття, приєднання, виключення учасника з товариства та інші рішення визначені статтею 37 Закону. Для прийняття рішення шляхом опитування згода учасника з запропонованим рішенням має бути безумовною. Рішення, отримані від учасників товариства скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Прийняття рішення шляхом опитування може здійснюватись із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом. Це положення Закону є доволі прогресивним та може допомогти оперативно прийняти рішення учасниками.

Крім цього, Закон містить визначення посадових осіб товариства, а також визначення того, що вважається конфліктом інтересів, що вважається значним правочином, а також правочином щодо якого є заінтересованість. Ці норми закону дозволяють здійснювати більш посилений контроль за виконавчим органом товариства та наглядовою радою (у разі створення). Також, слід зазначити, що Закон прямо передбачає можливість укладення цивільно-правового договору з виконавчим органом товариства.

Передбачається можливість укладення договору про припинення товариства, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків правонаступникам та інші умови припинення. Вбачається, що відповідно до Закону сторонами договору можуть бути лише товариства, які беруть участь у припиненні, тобто лише юридичні особи.

У будь-якому випадку,  цей закон є досить важливим, оскільки приводить управління товариствами, яких в Україні є більшість, до міжнародних стандартів.

 

Стаття опублікована у вівторок, 27.02.2018, у категорії Закони. Ви можете пропустити до кінця і залишити відповідь. Pinging в даний час не допускається.

Написати відповідь


4 + дев'ять =

--


Календар публікацій

Лютий 2018
П В С Ч П С Н
« Січ   Чер »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728