В Україні 400 тисяч бізнесів на межі закриття

Першого квітня багатьом підприємцям, які працюють за спрощеною системою, було зовсім не до жартів. У дію вступила стаття Податкового кодексу, що забороняє юрособам включати в собівартість витрати на оплату товарів, робіт і послуг, куплених у спрощенців. Відтепер ці витрати слід відносити до прибутку і платити з них податки. Небагато компаній погодяться на це, і почнуться масові відмови від послуг підприємців-платників єдиного податку.

У податковій адміністрації вже порахували, що нічого страшного не станеться: “З 1,1 млн підприємців, які сьогодні працюють в Україну за спрощеною системою, 700 тисяч не мали відношення до підприємств-юросіб З решти 400 тисяч 170 – наймані працівники, зареєстровані платниками .. єдиного податку для економії витрат роботодавця. Найчастіше в аудиті, консалтингу, бухоблік”, – заявив заступник голови ДПАУ Олександр Клименко. Однак 230 тисяч підприємців, що не потрапили в податкову арифметику, ризикують втратити свій бізнес і не розділяють оптимізму чиновників.

Малий бізнес закривається не тільки через заборону працювати з юрособами. В одній лише Донецькій області, за даними прес-служби Державної податкової адміністрації в Донецькій області, в 2010 році кількість підприємців, які працювали за спрощеною системою оподаткування, зменшилася на 1,8 тис. людей – до 84,6 тис. на 1 січня 2011 року. “У Сумах з початку року близько 50 тисяч підприємців відмовилися від ведення бізнесу Ще кілька десятків тисяч відмовилися від роботи в Полтаві.”, – приводить свої дані глава Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу “Фортеця” Оксана Продан. За словами опитаних Фокусом учасників мітингу на Європейській площі, черги підприємців, які прагнуть позбутися своїх підприємств, стоять біля податкових у всіх містах по всій країні.

Чекати обіцяного

Ті, хто був у Києві цієї зими і повторно приїхав наприкінці позаминулого тижня, напевно здивувалися б знайомій картині – виступам підприємців у боротьбі за своє місце в податковій системі країни. Дві автоколони, які виїхали 21 березня з Луганська та Львова, зустрілися на Європейській площі столиці минулої п’ятниці, завершивши акцію “Автомобільний Майдан”. Однак якщо взимку підприємці виступали проти розділу Податкового кодексу, що значно обмежує систему спрощеного оподаткування, то в кінці березня їх метою було прийняття хоч якого-небудь чіткого законодавства, що регламентує положення спрощенців.

Приймаючи Податковий кодекс без розділу, регулюючого єдиний податок, записали, що протягом першого кварталу цю прогалину буде ліквідована. Уряд мав розробити його до кінця січня, щоб за лютий-березень його можна було обговорити і прийняти. Проте в останніх числах березня навіть законопроекту ще не було.

Поки існує тільки розроблена Мінфіном концепція реформування спрощеної системи, на основі якої міністерство буде розробляти законопроект. На відміну від Податкового кодексу, вона передбачає дозвіл підприємствам включати до валових витрат витрати на купівлю товарів, робіт і послуг у спрощенців. Однак вимагає від юросіб, які будуть співпрацювати з єдиноподатниками, виносити це в окремий документ – перелік доходів і витрат платника податків із зазначенням всіх контрагентів. Тобто юрособи змушені будуть подавати додаткові документи, форма яких поки не визначена. Головне нововведення в цій концепції – пропозицію платити не фіксований збір, а відсоток від доходу підприємства.

Підприємства з річним доходом до 150 мінімальних зарплат (з 1 грудня 2011 року становитиме 1004 тис грн..) Будуть щомісяця платити до бюджету від 1 до 10% мінімальної зарплати, з доходом до 600 мінімальних зарплат – 2-40%, а з доходом до 1000 мінімальних зарплат – 3-5% доходу компанії. За останніх ставок доведеться платити і юрособам, річний оборот яких не перевищить 3000 мінімальних зарплат. Якщо концепція буде прийнята за основу, спрощеною системою не зможуть користуватися аудитори, страхові брокери, експортери, імпортери, продавці підакцизних товарів, яким доведеться перейти на загальну систему оподаткування. Проект лише декларативний. Що за документ і коли надійде на розгляд депутатів, поки невідомо.

Без закону

В одній з Київських районних податкових служб у відведені для здачі декларацій фізичних осіб дні аншлаг. “Хто тут наймані працівники?” – Намагається випитати співробітниця у форменому одязі. Всі мовчать – серед присутніх в основному підприємці-спрощенці, зареєстровані в цьому околичному районі столиці, де перебуває кілька великих ринків і безліч дрібних підприємств, що виробляють різний дріб’язок. Серед сусідів по черзі до кабінету кілька ринкових торговців, кустар – виробник табуреток і пара бухгалтерів. “Хоча кодекс трактує, що декларації на доходи фізосіб повинен здавати тільки податковий агент, а податковим агентом є той, у кого є операції з фізичними особами, наприклад, з найманими робітниками, податкова зобов’язала подавати їх всім підприємцям. Що й стало причиною небувалих черг у коридорах”, – пояснює Фокусу київський бухгалтер Марія Ростецька. Тільки переживши багатогодинні черги і авральну роботу в останні дні здачі звітності, в податковій одумалися. Згідно з листом голови ДПАУ Віталія Захарченко, що з’явився 25 березня, податкові агенти, які не мають найманих працівників, можуть щомісяця не подавати такі декларації.

Цей приклад чітко показує, що законодавча невизначеність статусу єдиноподатників обертається самодіяльністю податкової адміністрації. Хоча спрощенка формально працює ще за президентським указом 1998-го року, від колишньої простоти залишилося небагато. Підприємців зобов’язали вести всю первинну звітність, здавати бухгалтерський і податковий звіт. “Я плачу 90 гривень фіксованого податку і раніше перераховував їх на один певний рахунок, з якого його і розподіляли Зараз мені кажуть, що тепер я повинен розподіляти сам по інших рахунках -. Частина грошей в соціальні фонди, частина -. До Пенсійного яка ж це спрощенка?” – обурюється підприємець Олександр Бебешко з Алчевська, що брав участь в акції “Автомобільний Майдан”.

“Підприємства не можуть здати звіти, оскільки форму документа встановив Пенсійний фонд, де прописано, що ми платимо не пенсійний збір, як це було насправді, а пенсійний внесок, які знаходяться на загальній системі. Але якщо записати так, як вони вимагають, виходить, що ми повинні сплатити і внесок, і збір”, – розповідає про ще одну колізію його колега юрист Лариса Денисюк з міста Олександрії. Про проблеми з подачею звітності розповідає віце-президент УСПП Максим Кунченко, кажуть бізнесмени з усіх куточків країни: у новому кодексі маса неоднозначних положень, і самі інспектори не завжди знають, що потрібно робити.

Перший квартал, який країна прожила за новим, насилу прийнятим Податковим кодексом, показав, що відсутність законодавства ще гірше поганого кодексу. І накопичена за місяці війни з податковими інспекторами втома зробить те, чого не змогли зробити вмовляння Азарова і Тігіпко: підприємці сьогодні вже готові прийняти будь-який кодекс, який їм запропонують.

5 причин відмовитися від бізнесу

Які норми Податкового кодексу можуть зробити безглуздою діяльність СПД

1. Бізнесмен-спрощенець не може працювати з юрособами, оскільки ті не можуть відносити плату за його товари або послуги на витрати

2. За кожного співробітника необхідно платити єдиний соціальний внесок до Пенсійного та інших фондів соціального страхування

3. Кожен підприємець повинен вести всю первинну документацію, здавати бухгалтерські і податкові звіти

4. Необхідність щомісяця здавати декларацію доходів фізичних осіб

5. У разі переходу на загальну систему оподаткування кожен квартал сплачувати податок авансом

Наталія Гузенко

За матеріалами Фокус

Стаття опублікована у вівторок, 05.04.2011, у категорії Суспільство. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× шість = 24