Аналіз змін до ЗУ “Про акціонерні товариства”

2 березня 2011 р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про акціонерні товариства” щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств” (далі – Закон). Внесення змін до Закону “Про акціонерні товариства” (далі – Закон про АТ) обумовлювалося побудовою ефективного механізму запобігання конфліктним ситуаціям у діяльності акціонерних товариств, створенням цілісної стабільної системи корпоративного управління, забезпеченням надійного захисту прав та законних інтересів акціонерів, яке було підґрунтям ефективності виробничої діяльності і створення максимальних законодавчих перешкод для рейдерських атак.

Законом було внесено суттєві зміни до Закону про АТ, а саме: частково уточнено термінологічну базу Закону про АТ, змінено порядок відчуження акцій акціонерного товариства в частині виключення переважного права акціонерного товариства на придбання акцій, уточнено порядок створення товариства однією особою, змінено порядок формування резервного капіталу акціонерних товариств різних типів, уточнено порядок виплати дивідендів, розширено виключну компетенцію загальних зборів товариства, уточнено положення стосовно підготовки та проведення загальних зборів, виділу та припинення акціонерного товариства. Також зміни стосуються повноважень наглядової ради товариства, діяльності виконавчих органів, порядку придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій, здійснення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, тощо.

Проаналізуємо зміни до Закону про АТ, які суттєво впливають на діяльності акціонерних товариств:

1. Внесено зміни до визначення повідомлення акціонерам. Якщо в минулій редакції п. 14 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ повідомлення акціонерам мало направлятися адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, то після внесення змін до Закону про АТ повідомлення направляється адресату письмово у спосіб, визначений статутом товариства.

2. Змінено порядок відчуження акцій АТ в частині виключення переважного права акціонерного товариства на придбання акцій. Якщо раніше у статуті приватного акціонерного товариства могло бути передбачене його переважне право на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, то в новій редакції ч. 9 ст. 7 Закону про АТ переважне право ПАТ на придбання акцій власної емісії, що пропонуються їх власником до відчуження третім особам, не допускається. Це дозволить попередити можливі зловживання мажоритарних акціонерів товариства своїми повноваженнями в частині придбання акцій. Слід звернути увагу на те, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень норми цієї статті набирають чинність з 1 січня 2012 р.

3. Внесено зміни до порядку оплати акцій засновниками АТ. У новій редакції ч. 1 ст. 11 Закону про АТ визначається, що оплата вартості акцій, які розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними благами, що мають грошову оцінку.

Статтю 11 Закону про АТ доповнено положенням про те, що оплата вартості акцій, які розміщуються під час заснування АТ, не може здійснюватися за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов’язань з виконання для товариства робіт або надання послуг.

4. Змінено порядок формування резервного капіталу АТ. Відповідно до минулої редакції ст. 19 Закону про АТ акціонерне товариство мало право формувати резервний капітал у розмірі не менше 15% статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства. У новій редакції ст. 19 Закону встановлено, що резервний капітал формується у розмірі не менше 15% статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути менше 5% суми чистого прибутку товариства за рік.

Крім того, нова редакція ч. 4 ст. 19 Закону про АТ встановлює обов’язок АТ створювати резервний капітал за умови, що акціонерне товариство здійснює розміщення простих та привілейованих акцій. Якщо ж АТ здійснює розміщення тільки простих акцій, таке товариство має право формувати резервний капітал.

Дещо змінено цільове використання резервного капіталу. На відміну від минулої редакції ч. 2 ст. 19 Закону про АТ, яка передбачала, що резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями, погашення заборгованості у разі ліквідації товариства тощо, нова редакція ч. 2 ст. 19 Закону про АТ встановлює, що резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

5. Змінено особливості обігу цінних паперів АТ. Відповідно до минулої редакції ч. 1 ст. 24 Закону про АТ ПАТ було зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатися в біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі. Абзацом 2 ч. 1 ст. 24 Закону про АТ передбачалося, що укладення договорів купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі з урахуванням положень ч. 1 ст. 24 Закону про АТ.

У новій редакції ч. 1 ст. 24 Закону про АТ встановлено, що акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі. Абзацом 2 ч. 1 ст. 24 нової редакції Закону про АТ передбачено, що ПАТ зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі.

Таким чином, відповідно до нової редакції ч. 1 ст. 24 Закону про АТ акції товариства можуть продаватися без участі фондових бірж на позабіржовому ринку.

6. Уточнено положення стосовно підготовки та проведення загальних зборів. У новій редакції ст. 35 Закону про АТ вказано, що товариство з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 100 осіб не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену ч. 3 цієї статті.

Новою редакцією Закону про АТ встановлено положення щодо документів, які надаються акціонерам, та документів, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Отже, якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених ст. 68 цього Закону, АТ має надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого ст. 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) мають бути єдиними для всіх акціонерів.

Стаття 36 Закону про АТ містить уточнення щодо внесення змін до документів, які були надані акціонерам. Відтак, у разі внесення змін до документів у зв’язку зі змінами в порядку денному чи з виправленням помилок, такі зміни вносяться не пізніше ніж за десять днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів.

Статтю 38 Закону про АТ доповнено нормою про пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерів. Відтепер пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за сім днів до проведення загальних зборів.

7. Внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону про АТ. Закон вніс суттєві зміни до строків та порядку переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну (дематеріалізації), а також до заходів з приведення статутів і внутрішніх положень товариств у відповідність до змін, внесених до Закону про АТ:

  • якщо минула редакція Закону про АТ передбачала, що акції товариства існують виключно в бездокументарній формі, і Закон встановлював строк, відведений для дематеріалізації акцій, який становив два роки, то в новій редакції Закону про АТ такий строк становить 30 місяців. Таким чином, відповідно до нової редакції Закону про АТ термін дематеріалізації подовжено до 29 квітня 2011 р.;

  • відповідно до нової редакції Прикінцевих положень Закону про АТ статути та внутрішні положення АТ, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність до норм Закону про АТ протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, до 29 квітня 2011 р.;

  • у минулій редакції п. 4 Перехідних та прикінцевих положень Закону про АТ було вказано, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить Закону про АТ. Новою редакцією Закону про АТ визначено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить Закону про АТ, крім ст. 1-49 Закону України “Про господарські товариства”. Таким чином уточується застосування законодавства АТ, які не привели свою діяльність у відповідність до Закону про АТ;

  • Прикінцеві та перехідні положення доповнено нормами, які регламентують порядок приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону про АТ;

  • Прикінцеві та перехідні положення доповнено нормами, які регламентують порядок дематеріалізації. Слід звернути увагу на те, що нова редакція Закону про АТ суттєво змінила порядок проведення дематеріалізації, описаний у рішеннях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

Отже, узагальнюючи зміни, внесені до Закону про АТ, можна дійти висновку, що вони сприятимуть спрощенню та підвищенню ефективності управління акціонерними товариствами, що, своєю чергою, дозволить створити надійну систему захисту прав акціонерів, а також сформувати сприятливий інвестиційний клімат.

Ірина САХНАЦЬКА (Правовий тиждень, № 12-13, 4 квітня 2011)

Стаття опублікована у середа, 13.04.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× 7 = двадцять один